У вівторок, 19 листопада 2024 року, виповнюється 1000 днів від повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну, яке стало продовженням окупації Автономної республіки Крим в лютому 2014 року та захоплення частини Донецької і Луганської областей навесні того ж року.
Як нагадує Укрінформ, вночі 24 лютого 2022 року очільник Кремля Володимир Путін оголосив про початок так званої "спеціальної воєнної операції", яка мала на меті нібито "демілітаризацію та денацифікацію України".
Російська армія почала завдавати повітряних ударів по більшості регіонів України та розпочала масштабний наземний наступ з території РФ, Білорусі, тимчасово захоплених частин Донецької і Луганської областей, а також тимчасово окупованого Криму.
Початковий план агресорів передбачав швидке захоплення Києва і встановлення в Україні проросійського режиму.
Загарбники цілеспрямовано знищують школи, дитсадки, лікарні, житлові будинки, заклади культури, підприємства, дороги, мости, енергетичні об'єкти, національні парки та ліси, спричинивши екологічну катастрофу.
Повномасштабна війна спровокувала гуманітарну кризу. Більш як 8 мільйонів жителів України виїхали за кордон. Частина людей стали внутрішніми переселенцями.

Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський наголошує, що тисячу днів триває надскладна запекла битва за майбутнє України.

"1000 днів повномасштабної війни. 1000 днів надскладної запеклої битви за наше існування. За майбутнє України та кожного з нас. 1000 днів Збройні сили України протистоять ворогу на фронті, який тягнеться на відстань понад 1000 кілометрів", - зазначив Сирський у Фейсбуці.

За словами генерала, "у промерзлих окопах Донеччини і в палаючих степах Херсонщини під снарядами, градами, КАБами – ми виборюємо право на життя. Нас і наших дітей".

"1000 днів перемог і втрат. 1000 днів знищення ворога. Сотні тисяч окупантів більше не осквернять нашу землю, десятки тисяч одиниць ворожої техніки ніколи не руйнуватимуть наші домівки", - підкреслив він.

Як заявив головнокомандувач, "кожна темна ніч, навіть якщо їх тисяча, завжди закінчується світанком. І одного дня це буде світанок нашої Перемоги".

Сирський висловив вдячність всім, хто воює і хто допомагає.

"Вічна пам'ять кожному, хто загинув на цій війні", - підкреслив генерал.

                                         Толерантність починається з мене

 

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

https://www.youtube.com/watch?v=Tlb9S35CJlY

 

1 листопада –  День народження Європейського Союзу. Утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993-го року

9 листопада - Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. 

 230 років з дня смерті Григорія Савича Сковороди (1722–1794), українського просвітителя-гуманіста, філософа й поета

10 листопада - Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку.

13 листопада - 135 років від дня народження Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) (1889–1956), українського письменника-сатирика

16 листопада -   Міжнародний день толерантності. Запропонований Генеральною Асамблеєю ООН 12.12.1996 року

17 листопада - День студента. Відзначається відповідно до Указу Президента України від 16.06.1999 No 659/99 щорічно в цей день

20 листопада - Всесвітній день прав дитини. Відзначається за рекомендацією Генеральної Асамблеї ООН з 1954 року як день світового братерства і розуміння між дітьми

21 листопада -  День Гідності та Свободи. Відзначається щорічно 21 листопада відповідно до Указу Президента України від 13.11.2014 No 872/2014 на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року)

23 листопада - День пам’яті жертв Голодоморів. Відзначається щорічно в четверту суботу листопада відповідно до Указу Президента України від 26.11.1998 No 1310/98

26 листопада - Всесвітній день інформації

30 листопада - Міжнародний День захисту інформації. У 1988 році американська асоціація комп’ютерного обладнання оголосила 30 листопада міжнародним Днем захисту інформації (Computer Security Day)

- 75 років від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха (1949– 2001), українського драматурга, прозаїка

 

В Україні 27 жовтня відзначається День української писемності та мови.

Як передає Укрінформ, День української писемності та мови започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".

До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця за юліанським календарем. Коли Україна у 2023 році перейшла на новий церковний календар, то дати всіх фіксованих свят змістились на 13 днів. Відповідно, й день вшанування Нестора-Літописця та День української мови з 9 листопада перенесли на 27 жовтня.

Щороку в Україні до Дня писемності та мови проходять заходи, які популяризують українську мову в Україні та за кордоном. Зокрема, традиційно проводять Диктант національної єдності. Авторкою радіодиктанту національної єдності у 2024 році стала Оксана Забужко. Назва радіодиктанту - "Магія голосу". Текст читав поет і військовий Павло Вишебаба.

Як виникла ідея відзначати День української писемності та мови?

Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення.

Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”.

За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи помози рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.

Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.

Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.

Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.

Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.

У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови. В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови. Днем святкування обрали 9 листопада, оскільки саме в цей день церква вшановує пам’ять Нестора-Літописця, який робив свої історичні нотатки протоукраїнською мовою.

Цікаві факти

Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.
Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.
Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

Чому важливий цей день?

Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності зі своїми нащадками, своєю родиною, національністю.

Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.


Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях.

Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.

Сучасні газети, журнали, теленовини та радіо мають неабиякий вплив на людей, тому важливо, щоб вони транслювали правильну українську мову.

 Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.
          Торгі́вля людьми́ — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці - сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов'язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.
          У 2013 році Генеральна Асамблея ООН організувала зустріч для оцінки результатів втілення Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми від 30 липня 2010 року і затвердила резолюцію №A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року. Резолюція представила головні його цілі, описала важливість і механізми боротьби з згубним явищем.
          Нині, під час загального вторгнення Російської Федерації на територію суверенної незалежної держави Україна, проблема торгівлі людьми набула особливої ​​гостроти. Наша країна стикається з катастрофічними гуманітарними та соціальними наслідками (сексуальне насильство з боку російських військових, торгівля людьми, примусова депортація мирного населення до Російської Федерації тощо). Жінки та діти, вимушені залишити Україну, також наражаються на ризик торгівлі людьми.

          Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

• вербування, перевезення, передача, продаж,
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях,
• використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією,
• використання у військових конфліктах,
• залучення до злочинної діяльності,
• трансплантація чи насильницьке донорство,
• рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця,
• залучення в боргову кабалу,
• використання шантажу, погроз, насильства.

          Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

         

          Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

• безробітні люди працездатного віку;
• жителі сільської місцевості;
• люди, які мають низький рівень доходів;
• особи, що працюють за кордоном нелегально;
• особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
• люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
• особи, які працюють у сфері розваг;
• особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;
• діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

     Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:

• 102 – поліція
• 1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми
• 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
• 112 – служба екстреної допомоги в ЄС
• 0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
• 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
• 0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія
• 1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті
• +38-044-205-37-36; 205-36-94 (для дзвінків з-за кордону)
• org.ua –електронніконсультації

 

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ТЯЖКИМ ЗЛОЧИНОМ В УКРАЇНІ!