День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні

Цей день – символ нашого болю, скорботи та незгасної пам’яті про тих, хто віддав своє життя за Україну, за свободу та право жити на рідній землі.

Ми згадуємо військових, добровольців і цивільних громадян, які стали жертвами жорстокості війни, пережили нелюдські випробування полону або були закатовані окупантами. Їхня мужність, незламність і відданість Україні назавжди залишаться у наших серцях.

Щороку 28 липня в Україні відзначають День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні.

Цей день встановлено для вшанування мужності, стійкості та самопожертви українських військовослужбовців, добровольців і мирних громадян, які стали жертвами жорстокого поводження, катувань або загинули в полоні під час збройної агресії проти України.

Під час війни тисячі українців стали на захист своєї держави. Серед них – військовослужбовці, добровольці, медики, волонтери, представники силових структур і звичайні громадяни. Багато з них потрапили в полон, де зазнали нелюдського поводження, катувань і втратили життя. Їхній подвиг і стійкість стали символом незламності українського народу.

Вшанування пам’яті загиблих – це прояв поваги до тих, хто віддав найдорожче за свободу, незалежність і майбутнє України. Це також нагадування про необхідність дотримання міжнародного гуманітарного права, захисту прав військовополонених і цивільного населення під час збройних конфліктів.

У цей день по всій Україні проходять пам’ятні заходи: покладання квітів до меморіалів, хвилини мовчання, тематичні уроки, виставки, зустрічі з військовими та родинами загиблих. Українці згадують усіх, хто не повернувся з полону, і висловлюють підтримку тим, хто досі перебуває в неволі.

Пам’ять про Захисників і Захисниць України, добровольців та мирних жителів, які загинули в полоні, є невід’ємною частиною національної пам’яті. Їхня мужність, відданість Батьківщині та незламний дух назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю всіх, хто віддав життя за Україну. Вічна пам’ять загиблим. Вічна шана Героям

  Пропонуємл переглянути відео: 

https://www.youtube.com/watch?v=kmzXB5YDq-M 

«Незламні духом: Гідність крізь морок полону»

 

Щороку 4 червня в Україні відзначається День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. 

Цей скорботний день був офіційно встановлений постановою Верховної Ради у 2021 році. Дату обрано не випадково: саме 4 червня світ відзначає Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії, запроваджений ООН. 

Головна мета цього дня — нагадати суспільству про страшну ціну війни, скалічені долі та втрачені дитячі життя. Традиційно цього дня українці згадують загиблих маленьких українців хвилиною мовчання, долучаються до національної акції «Голоси дітей» (запалюють свічки та розвішують на деревах дзвіночки, що символізують дитячі голоси) та приносять квіти й іграшки до меморіалів. 

За даними Офісу Генерального прокурора, станом на травень 2026 року внаслідок збройної агресії росії в Україні загинули щонайменше 705 дітей, ще 2527 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Водночас ці цифри не є остаточними, адже через бойові дії та тимчасову окупацію частини територій встановити повну кількість постраждалих дітей наразі неможливо.

Кожна така цифра – це зруйноване дитинство, нездійснені мрії та непоправна втрата для родин, громад і всієї України. Війна забрала у тисяч дітей право на безпечне життя, навчання, спілкування з рідними та мирне майбутнє.

У День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської агресії, схиляємо голови перед світлою пам’яттю невинних жертв війни та висловлюємо співчуття їхнім родинам. Пам’ятаємо кожну дитину, чиє життя обірвалося через війну…

 

 

У 2026 році Всесвітній день вишиванки відзначає свій 20-річний ювілей. Нинішнє свято присвячене підтримці культурної спадщини окупованих регіонів, об'єднуючи людей в Україні та за кордоном.

Головне:

• Великий ювілей: у 2026 році Дню вишиванки виповнюється 20 років.
• Історичний розвиток: свято пройшло шлях від студентської ініціативи у Чернівцях до проекту всесвітнього масштабу.
• Коли святкувати: Всесвітній день вишиванки традиційно відзначають у третій четвер травня, отже цього року він припадає на 21 число.
• Головна тема: цьогорічне свято присвячене культурній спадщині окупованих регіонів України.
• Як долучитися: одягнути вишиванку, зробити фото, задонатити на ЗСУ та вшанувати пам'ять полеглих героїв новою традицією - "Вишитою стрічкою пам'яті".
• Програма-2026: заходи з нагоди Дня вишиванки заплановані не лише в українських містах, але й у низці закордонних локацій.
• Флешмоб: українців по всьому світу закликають створювати "живу цифру 20" та ділитися світлинами у соцмережах із хештегом #WorldVyshyvankaDay20.

Історія походження свята

Традиція відзначати День вишиванки зародилась на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2006 році.

Саме тоді студентка (на той час) Леся Воронюк звернулась до своїх друзів з ідеєю обрати день, щоб всім разом одягнутися у вишиті сорочки.

Так сформувалась команда однодумців - оргкомітет свята, який досі активно працює та розвиває цю ідею.

Спершу акцію підтримали лише кілька десятків студентів і викладачів, однак вже наступного року до неї почали долучатися інші факультети університету.

Із року в рік День вишиванки розростався всією Україною завдяки студентству та небайдужим громадянам, а у 2010 році (завдяки українській діаспорі), свято набуло статусу Всесвітнього.

У 2015 році, зважаючи на важливість події та запити щодо просвітницько-гуманітарних проектів, оргкомітет свята створив відповідну громадську організацію - "Всесвітній день вишиванки".

Сьогодні Всесвітній день вишиванки покликаний єднати українців крізь простір і час, поширюючи та актуалізуючи:

• як вишиті українські сорочки - вишиванки;
• так і українську культурну спадщину в цілому.
• Як визначається дата свята

• Започаткована студентами акція сьогодні стала одним із найулюбленіших та наймасовіших свят українців та солідарних з Україною іноземців по всьому світу (до нього щороку долучається понад 100 країн).

  Цей день важливий ще й тим, що перетворився по суті:

  • на важливий об'єднавчий просвітницький майданчик з реалізації різних проектів в Україні;
  • на невід'ємну складову культурної дипломатії за кордоном.

  Вирахувати дату Всесвітнього дня вишиванки - просто, адже свято щороку відзначають у третій четверг травня.

  Такий "фіксований день", за словами організаторів, було обрано з багатьох причин.

  Але основна з них - День вишиванки має припадати саме на робочий день (як нагадування про те, що вишита сорочка завжди була невід'ємною частиною життя українців).

Традиції свята та програма у 2026 році

У 2026 році Всесвітньому дню вишиванки виповнюється 20 років.

"За ці роки воно набуло небачених масштабів, його знають та відзначають у всьому світі та на усіх континентах. Наша команда пишається кожним, хто щороку у третій четвер травня одягав вишиванку. Тільки завдяки вам традиція живе й житиме ще багато десятиліть", - констатували раніше його організатори.

Уточнюється, що цьогорічне свято присвячене культурній спадщині окупованих регіонів України - Донеччини, Луганщини, Криму, Херсонщини, Запоріжжя та Харківщини.

Отже, цього року Всесвітній день вишиванки відзначатимуть 21 травня - в Україні та світі.

 

Міжнародний день музеїв щороку перетворює весняний календар на потужний сигнал про те, що культура — це живий організм, здатний зцілювати рани суспільства і будувати мости між поколіннями. Започаткований у 1977 році Міжнародною радою музеїв, цей день сьогодні об’єднує десятки тисяч установ по всьому світу, пропонуючи безкоштовний доступ, спеціальні екскурсії та інтерактивні програми, які роблять спадщину доступною для мільйонів людей.

Історія заснування та розвитку Міжнародного дня музеїв

У 1977 році в Москві під час 11-ї Генеральної конференції Міжнародної ради музеїв делегати з різних континентів ухвалили рішення, яке назавжди змінило музейний ландшафт планети. Вони проголосили 18 травня днем, присвяченим музейництву, з чітким девізом: музеї є важливим засобом культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва та миру між народами. Ця формула не залишилася сухим документом — вона стала основою для щорічних святкувань, які швидко поширилися від Європи до Азії та Африки.

Перші роки святкування були скромними, але вже у 1978-му до ініціативи долучилися понад 150 країн. З 1992 року кожне святкування отримало власну тему, яка віддзеркалює актуальні виклики часу. Перший міжнародний постер з’явився у 1997 році й був адаптований у 28 державах. З того моменту масштаб зростав стрімко: якщо у 2009-му участь взяли 20 тисяч музеїв у 90 країнах, то до 2017-го цифра сягнула 36 тисяч у 156 країнах. Останні дані ICOM свідчать про понад 37 тисяч учасників у приблизно 158 країнах і територіях.

Такий ріст пояснюється не лише організаційними зусиллями, а й глибокою потребою суспільств у місцях, де можна зупинитися, поміркувати та відчути зв’язок із корінням. Музеї перестали бути елітарними храмами — вони стали живими майданчиками для дискусій, де кожен відвідувач може знайти свій голос у хорі людської історії. У контексті глобалізації та цифровізації це свято набуло особливої ваги, адже саме музеї допомагають протистояти фрагментації знань.

Значення музеїв у сучасному світі: освіта, дослідження та соціальні зміни

Музеї сьогодні — це не склади речей, а потужні генератори знань і емоцій, які формують світогляд мільйонів. Вони поєднують наукові дослідження з доступним викладом, перетворюючи складні концепції на зрозумілі історії. За даними UNESCO, кількість музеїв у світі зросла з 22 тисяч у 1975-му до майже 104 тисяч сьогодні, і кожен з них виконує роль освітнього центру, де діти та дорослі дізнаються про біологію, історію, мистецтво та технології.

У сфері досліджень музеї стають справжніми лабораторіями: реставратори використовують сучасні технології, щоб розкрити таємниці стародавніх артефактів, а вчені аналізують колекції для нових відкриттів. Під час пандемії 2020–2021 років, коли відвідуваність топ-100 музеїв світу впала на 77 %, саме цифрова адаптація врятувала доступ до культури. Віртуальні тури, онлайн-лекції та інтерактивні додатки дозволили мільйонам людей не втратити зв’язок зі спадщиною.

Соціальний вплив музеїв ще глибший. Вони сприяють інклюзії, стаючи просторами для меншин, біженців і людей з інвалідністю. Програми для молоді, майстер-класи та тематичні вечори допомагають боротися з самотністю й будувати спільноту. У розділеному світі музеї виступають нейтральним майданчиком для діалогу, де різні погляди зустрічаються без конфлікту. Це особливо помітно в темі 2026 року, коли акцент робиться на миротворчій місії культурних інституцій.

Міжнародний день музеїв в Україні: стійкість і натхнення попри виклики

В Україні святкування набуло особливого звучання. Загальна кількість музеїв сягає приблизно п’яти тисяч, з них понад 650 державних зберігають державну частину Музейного фонду — близько 12 мільйонів предметів. Щороку 18 травня (а часто з 16 по 18) десятки установ у Києві, Львові, Одесі та інших містах відкривають двері безкоштовно, організовуючи лекції, концерти, майстер-класи та нічні екскурсії. У Львові, наприклад, щороку беруть участь понад 25 музеїв, створюючи триденний фестиваль культури.

Повномасштабна війна додала нової глибини. Понад 1400 об’єктів культурної спадщини пошкоджено, але українські музеї евакуювали колекції з десятків закладів, ризикуючи життям, щоб зберегти ікони, картини та археологічні знахідки. Музеї стали центрами документування злочинів агресора, створюючи виставки про героїзм цивільних і військових. Національний музей історії України та Музей Майдану перетворилися на символи опору, де відвідувачі не лише дивляться експонати, а й переживають емоції, які формують національну ідентичність.

Міжнародна підтримка та цифровізація допомогли. Віртуальні тури українських музеїв переглядають мільйони людей по всьому світу, а спільні проекти з європейськими партнерами повертають увагу до української спадщини. Це свято в Україні — не просто подія, а акт збереження душі нації, де кожен артефакт розповідає історію незламності.

Як відзначають Міжнародний день музеїв по всьому світу: традиції та інновації

У світі форми святкування вражають різноманіттям. У Парижі Лувр організовує нічні тури з живим музикуванням, а в Нью-Йорку Метрополітен пропонує безкоштовні сімейні воркшопи. Британський музей у Лондоні фокусується на інтерактивних інсталяціях, де відвідувачі самі створюють цифрові копії експонатів. В Азії, наприклад у Токіо, музеї влаштовують чайні церемонії та демонструють традиційні ремесла.

Інновації домінують: доповнена реальність дозволяє «оживити» стародавні статуї, а VR-тури переносять у недоступні куточки світу. Багато країн перетворюють день на тиждень або місяць подій, залучаючи школи та громади. Це не просто розвага — це інструмент культурної дипломатії, де музеї стають послами миру й розуміння.

Цікаві факти про Міжнародний день музеїв

• Найдавніший музей світу датується 530 роком до нашої ери — це колекція принцеси Еннігалді в Урі, де зберігалися артефакти ще старішої епохи.
• Найвідвідуваніший музей — Лувр у Парижі, який до пандемії приймав понад 9 мільйонів гостей щороку, а під час Міжнародного дня музеїв двері відчиняються для всіх без винятку.
• В Україні під час війни евакуювали сотні тисяч експонатів з прифронтових зон, і працівники музеїв часто працювали під обстрілами, рятуючи національне надбання.
• Перший постер свята 1997 року переклали 28 мовами, а сьогодні матеріали доступні майже 40 мовами, включаючи українську.
• Музеї як миротворці: у 2000 році тема «Museums for Peace and Harmony» надихнула на створення спільних виставок між країнами, що раніше були в конфлікті.
• Цифровий прорив: під час пандемії музеї створили понад 100 тисяч онлайн-контентів, які переглянули мільярди разів.
• Приватні музеї в Україні зросли в рази за останні роки, особливо в Карпатах, де туристи занурюються в етнографію через інтерактивні експозиції.
• UNESCO підрахунок: музеї пов’язані з понад 8000 об’єктами Всесвітньої спадщини, роблячи їх ключовими охоронцями глобальної пам’яті.

Ці факти лише верхівка айсберга, але вони показують, наскільки глибоко музеї вплетені в тканину людського досвіду. Кожен відвідувач може стати частиною цієї історії, просто переступивши поріг найближчої установи.

Міжнародний день музеїв продовжує жити в серцях мільйонів, нагадуючи, що культура — це не музейний пил, а жива сила, яка об’єднує нас усіх. Відвідайте музей 18 травня — і відчуєте, як минуле торкається сьогодення теплою рукою.