Бібліотека "ДНЗ Шосткинський центр ПТО"- інформаційний простір.
Читання для розвитку та нвчання
четвер, 30 квітня 2026 р.
субота, 25 квітня 2026 р.
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу, передає Укрінформ.
Унаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте усередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки.
Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.
У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населені пункти, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. Унаслідок цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.
Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.
Однак у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Чорнобильська АЕС опинилася під російською окупацією. Загарбники зайняли територію ЧАЕС, розташованої біля самого кордону з Білоруссю, у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони взяли в полон українських військових і фактично тримали в заручниках цивільний персонал станції.
Окупанти перебували в Чорнобильській зоні п'ять тижнів. Унаслідок їхніх дій станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. І в цей момент світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.
Після деокупації ЧАЕС були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено комп’ютерну та оргтехніку. Також окупанти вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання. За даними Державного агентства з управління зоною відчуження, збитки від російської окупації, яких зазнали територія зони відчуження та розташовані на ній підприємства, перевищили 100 млн євро.
Крім того, 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника у лютому, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.
За даними, які озвучив 22 квітня 2026 року генпрокурор Руслан Кравченко, під час атак на Україну Росія неодноразово запускала безпілотники та ракети по траєкторії поблизу ЧАЕС, що підвищує ризик серйозної аварії. Кравченко зазначив, що Чорнобильська та Хмельницька АЕС з моменту повномасштабного вторгнення опинилися на траєкторії польоту російських гіперзвукових ракет «Кинжал». За його словами, було виявлено 35 «Кинжалів» на різних відстанях у радіусі близько 20 км від Чорнобильської АЕС або Хмельницької АЕС. З них 18 пролетіли в радіусі близько 20 км від обох об'єктів під час одного польоту.
За словами Кравченка, з липня 2024 року радари зафіксували щонайменше 92 російські дрони, які пролітали в радіусі п’яти кілометрів від арки Чорнобильської АЕС. Генпрокурор зазначив, що фактична кількість прольотів, скоріш за все, була значно більшою за 92, оскільки військові радари можуть по-різному відображати кількість безпілотників.
середа, 22 квітня 2026 р.
Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі)
22 квітня в Україні і світі святкують Міжнародний день Матері-Землі. Свято присвячене турботі про довкілля, гармонії людини з природою та усвідомленню відповідальності за майбутнє планети. Свято було офіційно проголошене Організацією Об’єднаних Націй 2009 року, хоча сама ідея виникла значно раніше — 1970 року в США, коли відбулася перша масштабна екологічна акція. Головна ідея — нагадати, що Земля — це наш спільний дім, і її добробут залежить від щоденних дій кожної людини.
субота, 11 квітня 2026 р.
Світло Великдень у серці кожного
🌿 Світле свято Великдень — традиції, віра і відродження
Великдень — це не просто свято, це особливий духовний стан, коли кожне серце наповнюється світлом, надією та вірою в краще. Це день, що об’єднує родини, нагадує про силу добра і вчить цінувати життя у всіх його проявах.
Свято має глибокий духовний зміст і пов’язане з воскресінням Ісуса Христа — подією, яка стала символом перемоги життя над смертю, світла над темрявою, добра над злом. Саме тому Великдень вважається найважливішим святом у християнській традиції.
✨ Традиції, що передаються з покоління в покоління
Український Великдень багатий на традиції, які зберігаються століттями:
🌾 Випікання паски — символ достатку, благословення та родинного тепла. Кожна господиня вкладає в неї любов і добрі думки.
🎨 Писанкарство — розпис великодніх яєць є справжнім мистецтвом. Кожен орнамент має своє значення: життя, сонце, вічність, захист.
🕯️ Освячення кошика — у ніч перед Великоднем люди йдуть до храму, щоб освятити паски, яйця та інші страви. Це символ очищення та благословення.
👨👩👧👦 Родинне єднання — у цей день родини збираються разом за святковим столом, діляться радістю та добром.
🌸 Символіка Великодня
Кожен елемент свята має особливий зміст:
- 🥚 Яйце — символ життя і відродження
- 🍞 Паска — символ Божої благодаті
- 🕊️ Світло свічки — символ віри та очищення
- 🌿 Весна — символ нового початку
💛 Великдень сьогодні
У сучасному світі Великдень залишається святом, яке об’єднує людей незалежно від віку. Особливо для українців це свято набуло ще глибшого значення — як символ віри, незламності та надії на мир.
Це час, коли хочеться робити добро, допомагати іншим, підтримувати тих, хто поруч. Адже справжній зміст свята — не лише в традиціях, а в щирості серця.
🌟 Світло, яке завжди з нами
Великдень нагадує нам: навіть після найтемнішої ночі обов’язково настає світанок. І саме від кожного з нас залежить, скільки світла, тепла і добра ми принесемо у цей світ.
Нехай це величне свято подарує мир, гармонію, радість і віру в краще майбутнє.
Христос воскрес! — Воістину воскрес! 🌿✨
середа, 1 квітня 2026 р.
1 квітня — День сміху; Міжнародний день птахів (День орнітолога); День розчинної кави;
2 квітня — День кінолога України; Всесвітній день поширення знань про аутизм; Міжнародний день дитячої книги;
3 квітня — Міжнародний день дитячої йоги; Всесвітній день водних тварин; День народження мобільного телефону;
4 квітня — Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки; День створення НАТО; День вебмайстра; Міжнародний день бродячих тварин;
5 квітня — День геолога; День неонатолога; День створення Першої конституції України.
6 квітня — Всесвітній день настільного тенісу; Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку;
7 квітня — Всесвітній день здоров’я; Міжнародний день бобра;
8 квітня — День працівників військових комісаріатів; Міжнародний день ромів;
9 квітня — Міжнародний день спеціальних бібліотек;
10 квітня — Міжнародний день братів і сестер; Всесвітній день роботи з дому; Всесвітній день гомеопатії;
11 квітня — Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми; Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона; Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів;
12 квітня — Великдень; День працівників ракетно-космічної галузі України; Всесвітній день авіації і космонавтики; Всесвітній день дій в сфері військових витрат; День пластуна; Міжнародний день безпритульних дітей; Всесвітній день хом’яків;
13 квітня — День працівника оборонно-промислового комплексу України; Всесвітній день рок-н-ролу;
15 квітня — День працівників карного розшуку; Всесвітній день мистецтва; Міжнародний день біомедичної лабораторії; День пам’яті Титаніка; Міжнародний день екологічних знань; Всесвітній день аніме;
16 квітня — День обізнаності про стрес; Всесвітній день голосу; День Чарлі Чапліна;
17 квітня — День пожежної охорони України; Всесвітній день боротьби з гемофілією; Міжнародний день поезії хайку; День травника;
18 квітня — День довкілля; День пам’яток історії та культури України; День заснування Товариства Червоного Хреста в Україні; Міжнародний день пам’ятників та видатних місць; Міжнародний день цирку;
19 квітня — День поезії і творчого мислення; День проліска;
20 квітня — День вдячності волонтерам;
21 квітня — Всесвітній день творчості та інновацій;
22 квітня — Міжнародний день секретаря; Міжнародний день Матері-Землі;
23 квітня — Всеукраїнський день психолога; Всесвітній день книги та авторського права; Міжнародний день творця;
24 квітня — Всесвітній день жіночого здоров’я; Міжнародний день солідарності молоді;
25 квітня — Всесвітній день ветеринара; День перукаря; Міжнародний день ДНК; Міжнародний день астрономії; Всесвітній день пінгвінів; Міжнародний день скульптури;
26 квітня — Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф; Міжнародний день пам’яті Чорнобиля; Всесвітній день пілотів; Всесвітній день інтелектуальної власності;
27 квітня — День кадровика в Україні; Всесвітній день дизайну; День азбуки Морзе;
28 квітня — День охорони праці в Україні; Всесвітній день охорони праці; День працівників швидкої медичної допомоги; День хімічної безпеки;
29 квітня — Міжнародний день танцю; Всеукраїнський день футболу; Міжнародний день імунології;
30 квітня — День прикордонника України; Міжнародний день джазу; Всесвітній день мобільності та доступності.