Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

10 цікавих фактів про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".

Обов’язок кожної людини — вивчати, знати та неодмінно берегти рідну мову. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів. В історії української мови були доволі складні часи – її забороняли, викорінювали з побуту, культурного та політичного життя. Але, попри всі труднощі, нашому народу вдалося зберегти свою квітучу мову, якою нині розмовляють понад 45 мільйонів людей по всьому світу.

У Міжнародний день рідної мови набуває особливого сенсу заклик: плекайте та любіть рідну мову! Українська мова – одне з найкращих надбань, яке залишили нам пращури. Сьогодні, в умовах спротиву українців повномасштабному російському вторгненню, за мову, за національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі, борються кращі сини та доньки країни. Не забуваймо, що мова є неймовірною рушійною силою, що об’єднує українців та весь цивілізований світ навколо майбутньої перемоги України над московитськими окупантами.

 

День Героїв Небесної Сотні

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.
Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"

Свобода – фундаментальна характеристика людського існування, це можливість вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава.

День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний ушановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.
Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.
Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Загиблих під час протистоянь у грудні 2013-го – лютому 2014 року активістів назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українські патріоти, учасники Революції Гідності, які загинули, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України навесні 2014 року.

Значення Революції Гідності. Повалення режиму Януковича, за якого різко зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу відновити курс на євроінтеграцію й підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Громадяни України чітко заявили про готовність боронити державну незалежність і демократичні свободи. Серед інших важливих результатів Революції Гідності – початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти.
Боротьба українців за свободу та європейське майбутнє отримала визнання багатьох авторитетних представників міжнародної спільноти. Зокрема у 2015 році віцепрезидент США Джо Байден, коментуючи події на київському майдані Незалежності, сказав:

"Серед вогню та льоду, снайперів на дахах Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхня кров та мужність дають українському народові другий шанс на свободу".

Небесна Сотня

Походження назви. Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.
Назва "Небесна Сотня" виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення "Небесна Сотня". Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.
Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року. 

Орден Героїв Небесної Сотні

Орден Героїв Небесної Сотні. Фото: https://pik.ua/news

1 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон щодо заснування державної нагороди "Орден Героїв Небесної Сотні". Указом Президента України "Про орден Героїв Небесної Сотні" № 844/2014 від 3 листопада 2014 року було затверджено Статут і малюнок ордена Героїв Небесної Сотні. Орден установлено для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України. Орден має форму блакитного хреста, у центрі якого розміщено зображення небесного воїна в обладунках із мечем та щитом. Обладунки та щит стилізовано під саморобне спорядження учасників Революції Гідності. На звороті хреста розміщено напис "Свобода та Гідність". Автори нагороди – Тарас Возняк і Костянтин Ковалишин.

 

16 лютого — День єднання: Разом ми непереможні!

16 лютого в Україні відзначають молоде державне свято - День єднання 2026. Воно було засноване президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, на тлі загрози повномасштабного вторгнення РФ, ставши символом згуртованості, стійкості та любові до рідної землі. Цей день нагадує кожному українцю про цінність єдності та солідарності, а також надихає нас підтримувати і допомагати один одному. 

День єднання - історія свята

Взимку 2022 року розвідки західних союзників попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали конкретну дату - 16 лютого. Тоді важко було повірити в таке тривожне майбутнє: країна продовжувала жити звичайним життям, турботами і планами. Разом з тим небезпечні перспективи не залишали людей байдужими, і настрій суспільства був напруженим. Щоб підтримати дух нації і знизити психологічний тиск, президент Володимир Зеленський прийняв рішення заснувати нове свято - День єднання України, що символізує, що сила українців полягає в згуртованості. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді глава держави.

Так і з'явилося 16 лютого свято - День єднання.

Як відзначають День єднання в Україні

День єднання 16 лютого - молоде свято, цього року ми відзначаємо його вп'яте. У цієї дати поки що немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло для нас особливого значення - показати, що ми сьогодні - як ніколи єдині, що , незважаючи ні на що, будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.

Сьогодні в день свята в містах і селищах України піднімають державний прапор і звучить гімн. Приєднатися до святкування можна по-різному: одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або підтримавши донатом тих, хто сьогодні захищає нашу свободу і мир на фронті.

 

Сьогодні світ відзначає День безпечного інтернету (Safe Internet Day).

Безпека в мережі: Як не загубитися в цифровому лабіринті

Сьогодні ми вже не уявляємо свого життя без смартфона чи комп’ютера. Ми навчаємося онлайн, замовляємо книги, спілкуємося з друзями на відстані тисяч кілометрів. Інтернет відкрив перед нами двері найбільшої «світової бібліотеки». Але разом із безмежними можливостями прийшли й нові виклики. Щороку у лютому світ відзначає День безпечного інтернету, і це чудовий привід поговорити про нашу «цифрову гігієну».

Чому це важливо саме зараз?

Сьогодні інтернет — це не лише розваги. Це простір, де зберігаються наші персональні дані, кошти на банківських картках та приватні спогади. Кіберзлочинці стають дедалі винахідливішими: від створення фейкових новин (дезінформації) до складних фішингових схем.

Бібліотека, як осередок інформації, завжди стоїть на варті вашої безпеки. Ми підготували короткий путівник, який допоможе вам почуватися в мережі впевнено.

---

5 стовпів вашої кібербезпеки

1. Сила «залізного» пароля

Ваш пароль — це єдиний бар’єр між зловмисником і вашими даними.

• Забудьте про прості комбінації. Паролі типу 123456 чи password зламуються за секунди.

• Використовуйте формулу: Велика літера + цифри + спеціальний символ (наприклад, !, ?, #).

• Різні акаунти — різні паролі. Якщо зламають один сервіс, інші залишаться в безпеці.

2. Двофакторна автентифікація (2FA)

Це ваш найнадійніший охоронець. Навіть якщо шахрай дізнається ваш пароль, він не зможе зайти в акаунт без спеціального коду, який прийде на ваш телефон. Обов’язково підключіть цю функцію у Telegram, Facebook, Google та банківських додатках.

3. Медіаграмотність: не все те золото, що блищить

Інтернет переповнений маніпуляціями. Перш ніж натиснути «поширити» під гучним заголовком, запитайте себе:

• Хто автор цієї новини?

• Чи посилається видання на офіційні джерела?

• Чи не намагається цей текст викликати у мене надмірний страх або гнів?

4. Соціальні мережі та приватність

Пам’ятайте правило: що потрапило в інтернет — залишається там назавжди. Навіть видалені фото можуть зберегтися на серверах або в архівах. Не публікуйте геолокацію свого дому, фото документів або квитків на відпочинок.

5. Кібербулінг: не мовчіть про проблему

Інтернет-цькування — це серйозно. Якщо ви або ваші знайомі зіткнулися з агресією в мережі, пам’ятайте: ви не самі. Блокуйте кривдників, робіть скріншоти та звертайтеся за допомогою до близьких або спеціалізованих служб підтримки.

---

Бібліотека — ваш партнер у цифровому світі

Сучасна бібліотека — це вже давно не лише полиці з книжками. Ми — простір цифрової грамотності. У нас ви можете:

1. Скористатися безкоштовним та безпечним Wi-Fi.

2. Отримати консультацію щодо роботи з державними онлайн-сервісами (наприклад, «Дія»).

3. Знайти літературу про сучасні технології та безпеку в IT-сфері.

Інтернет — це неймовірний інструмент, якщо тримати його «лезо» під контролем. Давайте разом робити цифровий простір безпечнішим, добрішим та кориснішим для кожного!

Чи знаєте ви? Перший День безпечного інтернету відбувся у 2004 році в межах проєкту ЄС SafeBorders. Сьогодні його відзначають у понад 150 країнах світу.

 

2 лютого    🌻 День Бабака

 – 125 років від дня народження українського письменника Валер’яна Петровича Підмогильного (1901–1937)  

3 лютого  День жінки-лікаря, Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою, Всесвітній день вільного кохання.

4 лютого    Всесвітній день боротьби проти раку

10 лютого   🌏 День безпечного Інтернету

11 лютого   Міжнародний день жінок та дівчат у науці

14 лютого   День Святого Валентина.📖 Міжнародний день дарування книг, Всесвітній день кіно, День компʼютерника,

15 лютого   День створення першого електронного комп’ютера

15 лютого   День вшановування учасників бойових дій на території інших держав

16 лютого  День військового журналіста України, початок Масниці, Всесвітній день турботи.

19 лютого   🔱 День Державного Герба України

20 лютого   День пам’яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого   👨👩👧👦 Всесвітній день соціальної справедливості

21 лютого   Міжнародний день рідної мови

24 лютого - Річниця початку повномасштабної російсько-української війни.

24 лютого   🍹 Міжнародний день бармена

День народження Лесі Українки; День української жінки.