28 жовтня

День звільнення України від фашистських загарбників 🕊

День визволення України від нацистських загарбників: історія та головні факти

Щороку 28 жовтня в Україні вшановують пам’ять людей, які боролися проти нацистської окупації під час Другої світової війни. Вигнання військ нацистської Німеччини з українських земель тривало понад два роки й супроводжувалося масштабними руйнуваннями, мільйонами людських жертв і трагедіями, що торкнулися практично кожної родини.

️Коли почалося звільнення українських територій, які міста стали важливими етапами наступу та чому дата 28 жовтня потребує історичного уточнення — розповідаємо далі.

Коли відзначають День визволення України від нацистських загарбників

28 жовтня в Україні традиційно святкують День визволення України від фашистських загарбників — пам’ятну дату, встановлену 2009 року. Водночас Український інститут національної пам’яті рекомендує вживати формулювання «вигнання нацистських окупантів з України», оскільки воно точніше описує історичні події.

1941 року нацистська Німеччина напала на СРСР, а невдовзі німецькі війська окупували більшу частину території України. Бойові дії, окупаційний терор, масові розстріли, примусове вивезення людей на роботи до Німеччини та знищення населених пунктів призвели до катастрофічних наслідків.

Восени 1943 року розпочався масштабний наступ радянських військ, унаслідок якого окупаційні сили поступово втрачали контроль над українськими землями. Бої тривали й 1944 року.

Важливо розуміти, що вигнання нацистів не означало здобуття Україною незалежності. Після відступу німецьких військ українські землі залишилися під владою радянського тоталітарного режиму, який продовжив репресії та переслідування.

Як відбувалося вигнання нацистських окупантів з України

На початку німецько-радянської війни українські території опинилися в епіцентрі запеклих боїв. Окупація супроводжувалася насильством проти цивільного населення, економічним пограбуванням і систематичним знищенням єврейських громад.

Переломним етапом на Східному фронті стали поразки німецьких військ під Сталінградом і на Курській дузі. Після цього радянська армія перейшла до масштабного наступу, який поступово переміщувався на територію України.

Вигнання окупантів не було однією військовою операцією. Воно складалося з численних наступів і боїв за великі міста, транспортні вузли, переправи та стратегічні території.

У боротьбі брали участь військовослужбовці Червоної армії, партизанські загони, учасники українського визвольного руху, а також українці, які воювали в арміях інших держав антигітлерівської коаліції.

Основні дати вигнання нацистів з українських міст

Наступ радянських військ у 1943–1944 роках супроводжувався запеклими боями за українські міста. Серед важливих дат цього періоду:

• 23 серпня 1943 року — Харків. Місто остаточно перейшло під контроль радянських військ після кількох змін контролю під час бойових дій.

• 6 листопада 1943 року — Київ. Радянські війська зайняли столицю Української РСР після форсування Дніпра та боїв на підступах до міста.

• 14 квітня 1944 року — Одеса. Місто залишили німецькі та румунські війська внаслідок наступальної операції радянської армії.

• 27 липня 1944 року — Львів. У ході Львівсько-Сандомирської операції радянські війська зайняли місто.

Ці події були частиною масштабного наступу, який поступово відтісняв нацистські війська на захід. Водночас за кожною датою стояли людські втрати, зруйнована інфраструктура та долі цивільних мешканців.

Чому 28 жовтня не є цілком точною датою завершення боїв

Дата 28 жовтня закріпилася в радянській традиції як день визволення України. Однак історичні обставини були складнішими.

Наприкінці жовтня 1944 року бойові дії на Закарпатті ще тривали. Зокрема, боротьба за Чоп та прилеглі території не завершилася в день, який згодом став пам’ятним.

За даними Українського інституту національної пам’яті, остаточне вигнання нацистських окупантів із Закарпаття відбулося наприкінці листопада 1944 року. Тому твердження, що всі бойові дії на території сучасної України завершилися саме 28 жовтня, є неточним.

Є й інший важливий аспект. Після відступу нацистів українці не отримали незалежності: радянська влада відновила контроль над територіями, а репресії, депортації та переслідування продовжилися.

Отже, ця дата є приводом не лише згадати про завершення нацистської окупації, а й осмислити складну історію України в роки Другої світової війни.

Якою ціною Україні далося вигнання нацистів

Друга світова війна стала однією з найбільших трагедій в історії України. Втрати охопили як військових, так і мирне населення, яке потерпало від бойових дій, окупаційної політики, голоду, примусової праці та масових убивств.

Особливо трагічною сторінкою став Голокост. Нацистський режим і його пособники систематично знищували єврейське населення. Одним із найвідоміших місць масових убивств став Бабин Яр у Києві.

Під час окупації людей також примусово вивозили на роботи до Німеччини. Багато хто загинув унаслідок нелюдських умов утримання, голоду, хвороб і насильства.

Війна завдала колосальних збитків українській економіці. Було зруйновано промислові підприємства, житлові будинки, мости, залізничні колії та об’єкти інфраструктури. Чимало міст і сіл потребували тривалого відновлення.

Точна кількість загиблих серед населення України залишається предметом історичних досліджень, оскільки облік втрат був неповним, а радянська статистика не завжди відображала реальний масштаб трагедії. Тому різні оцінки можуть відрізнятися залежно від методики підрахунку та врахованих категорій жертв.

Чому важливо пам’ятати про події Другої світової війни

Історія вигнання нацистських окупантів з України — це не лише перелік військових операцій і дат. Це історія людей, які пережили окупацію, втратили близьких, боролися за життя та намагалися відбудувати зруйновані домівки.

Вшанування пам’яті загиблих допомагає краще зрозуміти наслідки тоталітаризму, окупації та війни. Водночас важливо розрізняти завершення окупації й здобуття державної незалежності: Україна відновила незалежність 24 серпня 1991 року.

28 жовтня залишається нагодою згадати всіх, хто постраждав від нацистської окупації, та осмислити непросту історію українських земель у XX столітті.

 

День української писемності та мови 📖✍

День української писемності та мови — це важливе національне свято, яке Україна відзначає 27 жовтня.

Раніше, до реформи церковного календаря у 2023 році, свято припадало на 9 листопада. Дата обрана не випадково: за православним календарем це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, якого вважають першим істориком України-Руси та батьком нашої писемності.

🌟 Головні традиції свята

Радіодиктант національної єдності: Найвідоміша та наймасштабніша традиція. Щороку десятки тисяч українців в усьому світі (і навіть на антарктичній станції «Академік Вернадський») одночасно пишуть диктант, щоб продемонструвати солідарність і любов до рідної мови.
💡 Цікаві факти про українську мову
Милозвучність: На мовних конкурсах в Італії та Франції на початку XX століття українську мову визнавали однією з наймилозвучніших та найбагатших у світі (разом із французькою та італійською).
Найуживаніша літера: Найбільша кількість слів в українській мові починається на літеру «П». Натомість найменш уживаною є літера «Ф».
Багатство синонімів: Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Наприклад, слово «горизонт» має аж 12 синонімів (обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, кругозір тощо).
Найдовше слово: Слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва хімікату для боротьби зі шкідниками) містить у собі аж 30 літер.
Мова — це генетичний код нашої нації, наша зброя та наш щит.
Як виникла ідея відзначати День української писемності та мови?
Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення.
Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”.
За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи помози рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.
Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.
Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.
Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.
Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.
У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови. В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови. Днем святкування обрали 9 листопада, оскільки саме в цей день церква вшановує пам’ять Нестора-Літописця, який робив свої історичні нотатки протоукраїнською мовою.
День української писемності та мови в історії
• 448

  Візантійський історик Пріск Панікійський в 448-у році н.е. записав слова «мед» і «страва».
• 1187

  У Київському літописі використовують топонім «Україна» для позначення частини земель нашої сучасної держави.
• 1627

  За наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні.
• 1720

  У 1720 році Петро І заборонив книгодрукування українською мовою
• 1798

  Видано перші три частини “Енеїди” Котляревського
• 1997 9 листопада

  В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови.

 

Міжнародний день кухаря і кулінара

Що це за день?

Міжнародний день кухарів та кулінарів, який відзначають щороку 20 жовтня, – досить молоде свято. Його започаткували в 2004 році з ініціативи асоціації, яка підтримує кулінарні співтовариства з різних країн. Уже тоді у складі організації перебувало близько 8 млн представників кухарських професій.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день кухаря і кулінара?

Кухарська справа вважається однією із найдавніших професій. Люди почали готувати страви, щойно як навчились добувати вогонь. Донині збереглися рецепти зі Стародавніх Єгипту та Китаю.

У середньовічній Європі кухарів високо цінували. У Німеччині з кінця XIII ст. шеф-кухар вважався однією із найнаближеніших осіб до короля. Перша школа кухарської майстерності з’явилась в Англії у XIX ст.

В українських літописах згадка про професійних кухарів датується X століттям. Спочатку вони готували страви для придворної знаті, пізніше – в трапезних монастирів.

Розвиток професійної кулінарії в Русі почався з появою корчми та трактирів.

Білі ковпаки на головах кухарів з’явилися в XVIII ст. Після неодноразового виловлювання зі страв волосся та комах, король Англії Георг II зобов’язав весь кухонний персонал одягати спеціальні шапочки. Відомий кулінарний реформатор Антонін Карем, який проживав у Франції у ті часи, вирішив замінити шапочки на ковпаки, висота яких вказувала на статус та майстерність власника. Найвищу кухонну корону носив найголовніший на кухні.

 

 

🌿 Учитель — це покликання, що формує майбутнє

До Дня працівників освіти

Щороку в першу неділю жовтня Україна відзначає День працівників освіти — особливе свято людей, які щодня дарують свої знання, досвід, мудрість і частинку душі молодому поколінню.

Це свято не лише вчителів і викладачів. Це день усіх, хто своєю щоденною працею створює освітнє середовище: майстрів виробничого навчання, вихователів, бібліотекарів, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників навчальних груп, адміністрації та всіх працівників закладів освіти.

💙💛 Освіта, яка тримає Україну

Сьогодні праця освітянина набула особливого значення. В умовах повномасштабної війни педагог — це не лише наставник і професіонал, а й людина, яка допомагає молоді зберігати віру у власні сили, підтримує, надихає та формує впевненість у майбутньому.

Попри повітряні тривоги, нестабільність, психологічні навантаження та щоденні виклики, українські освітяни продовжують навчати. Вони знаходять нові підходи, опановують сучасні технології, підтримують здобувачів освіти та допомагають їм не втрачати зв’язок із навчанням, професією та Україною.

Саме тому сьогодні освітянин — це професіонал, наставник, психолог, волонтер і справжній носій незламності.

📚 Професія, що змінює життя

У закладах професійної освіти праця педагога має особливу місію. Майстер виробничого навчання чи викладач не просто передає знання — він допомагає молодій людині знайти своє місце у світі професій.

За кожним добре виконаним завданням, першим професійним успіхом, перемогою у конкурсі чи впевненою відповіддю здобувача освіти стоїть щоденна праця наставника.

Педагог допомагає повірити:

«Я можу!»
«У мене вийде!»
«Я здатний досягати більшого!»

Іноді саме ці слова стають першим кроком до великого професійного майбутнього.

🌟 Освітяни ДНЗ «Шосткинський центр ПТО»

У ДНЗ «Шосткинський центр ПТО» працює колектив, об’єднаний спільною метою — дати молоді якісну професійну освіту, допомогти сформувати необхідні компетентності та виховати відповідальних, свідомих громадян України.

Наші педагоги щодня працюють над тим, щоб навчання було змістовним, сучасним і цікавим. Вони навчають не лише професії, а й відповідальності, наполегливості, взаємоповазі, командній роботі та любові до своєї країни.

Їхня праця часто залишається за лаштунками, але саме вона створює фундамент майбутніх професійних перемог наших випускників.

🌾 Дякуємо за вашу працю!

Шановні працівники освіти!

У цей святковий день хочеться сказати вам найважливіше — дякуємо!

Дякуємо за терпіння і мудрість, за професіоналізм і небайдужість, за підтримку та добрі слова, за кожен проведений урок, кожну практичну роботу, кожну пораду і кожну перемогу ваших вихованців.

Нехай ваша праця завжди буде гідно оцінена, а результати вашої роботи приносять гордість і задоволення.

Бажаємо вам міцного здоров’я, миру, сил, наснаги, творчих ідей, професійних успіхів та вдячних здобувачів освіти!

Нехай у ваших серцях завжди живе віра —
у себе, у своїх вихованців і в щасливе майбутнє України.

💙💛 З Днем працівників освіти!

Нехай знання запалюють світло,
праця приносить результат,
а добро, яке ви даруєте молоді,
повертається сторицею!

🇺🇦 Разом навчаємо. Разом виховуємо. Разом будуємо майбутнє України!