Літературні іменинники квітня  

1 квітня – Микола Гоголь (1809-1852) - український письменник 

2 квітня – Г. Х. Андерсен (1085-1875) - данський письменник, казкар 

 3 квітня – Олесь Гончар (1918-1995) - український письменник

 6 квітня – Тетяна (Горицвіт) Луньова (1976) - письменниця, лінгвістка, викладачка, екоактивістка 

7 квітня – Василь Голобородько (1945) - український письменник 

10 квітня – Віктор Близнець (1933 – 1981) - український письменник 

10 квітня – Ірина Сонечко (1961) - українська поетеса 

13 квітня – Оксана Іваненко (1906-1997) - українська письменниця та перекладачка

15 квітня  – Олег Чорногуз (1936) - український письменник, журналіст, редактор 

16 квітня – Христина Алчевська (1841-1920) - українська педагогиня 

18 квітня – Володимир Рутківський (1937-2021) - український письменник 

20 квітня – Валерій Герасимчук (1956) - український поет, прозаїк, драматург

20 квітня – Назар Гончар (1964-2009) - український поет

23 квітня – Андрій Курков (1961) - письменник, журналіст, кіносценарист 

24 квітня – Дмитро Білоус (1920-2004) - український поет, перекладач, педагог 

28 квітня – Ірина Жиленко (1941-2013) - українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка 

У другому місяці весни в Україні відзначають кілька особливих свят - Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів і Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу. 

Свята у квітні 2024 року

Календар свят і пам'ятних дат цього місяця виглядає так:

• 1 квітня - День сміху.
• 2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму, Міжнародний день дитячої книги, День кінолога.
• 4 квітня - Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки, Міжнародний день інтернету, День веб-майстра.
• 7 квітня - День геолога, Всесвітній день здоров'я.
• 8 квітня - Міжнародний день ромів.
• 11 квітня - Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів.
• 12 квітня - День працівників ракетно-космічної галузі України, Всесвітній день авіації та космонавтики.
• 15 квітня - День карного розшуку.
• 17 квітня - День працівників пожежної охорони.
• 18 квітня - Міжнародний день пам'яток і визначних місць, День пам'яток історії та культури.
• 20 квітня - День довкілля, День подяки волонтерам.
• 22 квітня - Міжнародний день Матері-Землі.
• 23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права, Всеукраїнський день психолога.
• 24 квітня - Міжнародний день секретаря
• 26 квітня - Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу), Всесвітній день інтелектуальної власності.
• 27 квітня - Всесвітній день ветеринара.
• 28 квітня - День працівників швидкої медичної допомоги, Всесвітній день охорони праці.
• 29 квітня - Міжнародний день танцю.
• 30 квітня - День прикордонника.

 

 

21 БЕРЕЗНЯ - Всесвітній день поезії

Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства - царя Саргона, і відома своїми шумерськими гімнами.
Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь Коран побудований на римах. А перший, хто порівняв щоки юної дівчини з трояндою, був поетом, як одного разу висловився Сальвадор Далі.

У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, переважно, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”.
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
Всесвітній день поезії є особливою датою для усіх, хто цінує слово, ритм та образ у віршах. Це свято відзначається щороку, наголошуючи на важливості поезії як засобу вираження культурної та лінгвістичної різноманітності. Це час, коли автори, читачі та любителі літератури об’єднуються, щоб відзначити мистецтво слова та його незмінну силу.
Походження свята:
Цікаві факти:
Всесвітній день поезії був започаткований ЮНЕСКО у 1999 році з метою підтримки лінгвістичної різноманітності через поетичне вираження та збільшення можливості поетів працювати в складних умовах. Дата святкування є сталою та відзначається 21 березня. Цей день традиційно відзначається поетами, видавцями, учителями, школами, університетами та всіма ентузіастами поезії.
1. Багато країн організовують національні конкурси поезії з нагоди цього дня, де молоді таланти мають можливість виявити себе та отримати визнання.
2. Ще однією традицією є “поетичний марафон”, коли за один день в різних містах та країнах читають вірші без перерви, створюючи своєрідний міст через континенти завдяки поезії.
3. Окрім читань віршів, цей день також став платформою для обговорень на тему ролі поезії в сучасному суспільстві, майстер-класів для молодих поетів та великих культурних заходів, присвячених поетичному мистецтву.
Всесвітній день поезії є нагадуванням про силу слова та його здатність об’єднувати людей, виражати почуття та переживання, відображати культурне різноманіття та створювати унікальний діалог між народами.

 

Сьогодні ми вшановуємо хоробрих чоловіків і жінок, які стали на захист України

Щороку 14 березня в Україні відзначають День добровольців. Свято засноване, щоб гідно вшанувати хоробрих чоловіків і жінок, які ризикують своїми життями заради нашої Батьківщини. На жаль, чимало добровольців загинуло за вільну й незалежну Україну. Особливо важливо пам'ятати про їхні подвиги під час повномасштабної війни в Україні.

Дата Дня добровольця 14 березня обрана на честь подій 2014 року. Добровольці з самооборони Майдану прибули на військовий полігон у Нових Петрівцях. Із них сформували Перший добровольчий батальйон, який брав участь в АТО.

Одним з найвідоміших добровольчих батальйонів в наш час є полк «Азов», сформований у травні 2014 року в Маріуполі. Також з лютого 2023 року в Україні почала формуватися «Гвардія наступу» – штурмові бригади, які набирають добровольців для протистояння російській агресії.

З історії сучасного добровольчого руху 

Дата на пошанування українських добровольців – 14 березня – обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету. 

Одна з головних причин формування окремих незалежних батальйонів учасниками Майдану, котрі вирішили боронити державність на фронті,  – бажання захищати Україну, залишаючись разом із побратимами, з людьми, що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів.

Навесні того ж року при облдержадміністраціях було розпочато набір до батальйонів територіальної оборони, що формувалися з мешканців-добровольців областей під керівництвом Міністерства оборони України. Одночасно створювалися добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення під керівництвом Міністерства внутрішніх справ. Окремо добровольці формували незалежні від державних силових структур добровольчі батальйони, які стали щитом на захисті України на початку російської збройної агресії. Тоді, у 2014 році, добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію, відтак по суті врятували Українську державність від загибелі.

Під час збройної агресії РФ на сході України добровольчі формування  брали участь в оборонних і наступальних операціях. Так, в обороні Донецького аеропорту поряд із спецпризначенцями 3-го окремого полку, бійцями 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних, 93-ї та 72-ї окремих механізованих бригад, 1-ї окремої танкової бригади, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 91-го окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійцями полку “Дніпро-1”, брали участь і бійці Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйaону ОУН та інші. 

Загалом у боях 2014–2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Вони були першими, хто став на захист держави в умовах збройної агресії. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію України. Країна-агресор із перших днів завдає ударів по цивільному населенню та інфраструктурі. 

Відповіддю на вторгнення став, зокрема, масштабний добровольчий рух. З перших годин вторгнення сотні тисяч українців добровільно стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, – відомі спортсмени, зірки, люди різних професій.

 

9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.

Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.

 

Любив чай із ромом та модний одяг. Цікаві факти про Тараса Шевченка

 

1. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

3. У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

6. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.

7. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.

8. У 2002 році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку перед університетом в Тирасполі.

9. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.

10. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.

11. 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.

12. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.