30 квітня

- День прикордонника (згідно з Указом Президента України №111/2018 від 27 квітня 2018 року)

Всі події 29 квітня

НОВА ІСТОРІЯ

1770 • Під час свого першого кругосвітнього плавання англійський капітан 

Джеймс Кук уперше висадився в Австралії. На березі затоки, у водах якого зупинився «Індевор», експедиції вдалося знайти багато невідомих раніше видів рослин, тому Кук назвав цю затоку Ботанічною. Далі Кук попрямував на північний захід уздовж східного узбережжя Австралії.

1882 • У Берліні почала діяти перша в світі експериментальна лінія тролейбуса. Сконструйований доктором Вернером Сіменсом і зібраний компанією Halske "Електромот", як його назвав винахідник, отримував живлення від контактної мережі напругою 550 вольт і рухався по маршруту довжиною 540 метрів. Після закінчення випробувань 13 червня лінія була закрита, а 20 червня 1882 року — демонтована.

1916 • В Дубліні після застосування англійцями артилерії здались керівники Великоднього повстання на чолі з Патріком Пірсом.

1918 • Через день після блокування роботи Центральної Ради на Хліборобському конгресі, що відбувся у Києві за участю 8 тисяч делегатів, гетьманом України був обраний генерал Павло Скоропадський, який став одноосібним главою Української Держави. Завдяки нейтральній позицій щодо гетьманців більшості партій та військових переворот відбувся практично без пострілів і крові.

За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 осіб загинуло від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч з них стали інвалідами. Під радіоактивне випромінювання внаслідок вибуху у Чорнобилі потрапило 1,9 млн людей в Україні.

В цю статистику не входять лікарі, які отримали опромінення, лікуючи заражених радіацією людей. В цю статистику не ввійшли люди, які померли від супутніх хвороб, проте отримали променеву хворобу чи рак внаслідок опромінення. В Цю статистику не ввійшли родичі ліквідатоів, які отримали від них дозу радіації.

Прямо на місці аварії померла 31 людина – це персонал ЧАУС та пожежники, які першими приїхали на місце аварії та ліквідовували пожежу.

Стержні графіту були розкидані всюди, пожежники отримали настільки велику дозу радіації, що блювали та втрачали свідомість на місці. Вони усвідомлювали, що гасячи пожежу отримують дозу радіації несумісну із життям, проте продовжували свою роботу заради порятунку наших життів.

Якби пожежники, які першими приїхали на аварію не локалізували горіння навколо четвертого реактору – пожежа могла б розповсюдитись на інші енергоблоки і наслідки катастрофи були б в рази більшими.

Світла пам’ять всім тим, хто поклав свої життя борячись із невидимим ворогом – радіацією.

Запаліть свічку пам’яті в знак пам’яті про ліквідаторів та жертв Чорнобильської катастрофи.

23 квітня - символічна для світової літератури дата: у цей день в 1616 році померли Сервантес, Шекспір ​​та Інка Гарсіласо де ла Вега.

Цілком природньо, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в 1995 році в Парижі вирішила віддати в цей день данину поваги книгам і авторам, закликаючи всіх, і особливо молодь, знаходити задоволення в читанні і поважати незамінний внесок тих, хто сприяв соціальному і культурному прогресу людства та заснувала Всесвітній день книги і авторського права.

Щороку ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, що представляють три основні галузі книжкової індустрії - видавців, книгопродавців і бібліотеки, обирають Світову книжкову столицю на період в один рік, починаючи з 23 квітня.

Світлий Тиждень 2020.

 Як правильно провести ці 7 днів, 

та що можна робити

Великоднє свято триває на протязі семи днів, які називають Світлим тижнем або Світлою седмицею. Люди вітаються, радіють та святкують Великдень.

Існують безліч традицій та заборон у Пасхальний тиждень.

У 2020 році, Світлий тиждень триватиме з 20 по 26 квітня.

Хоч Великдень вже закінчився, але віряни ходять до храмів та підносять свої молитви про спасіння та позбавлення від гріхів Спасителю.

В ці дні у церквах проходять святкові Літургії та проводять хресні ходи. У Великодній тиждень та й надалі, знімаються всі обмеження посту.

Що можна робити у Світлий тиждень.

Прийнято починати Великодній тиждень з гучних гулянь.

Господині  виготовляють різні страви за своїми фірмовими рецептами та починаючи з понеділка, кличуть гостей до свого будинку. На стіл, обов’язково, ставлять м’ясні страви, бо під час Великого посту, віряни їх не вживали. Потім всі разом виходять на двір, влаштовують ігрища, співи та танці.

У вівторок Світлого тижня займалися духовними справами: ходили до храму, роздавали милостиню, допомагали рідним. По прикметах, вважалось, хто пропустить цього дня ранкову службу, у того в будинку будуть злидні.

Середа у народі була жіночим днем. Дівчата незаміжні проводили ворожіння на суджених та залучали любов. Після ворожіння виходили на вулицю та надіялись зустріти судженого свого.

Світлий четвер – був поминальним днем. Люди ходили на кладовища, прибирали на надгробках померлих родичів та молилися за їх душі. Якщо зустрічався по дорозі додому жебрак, відмовляти йому в допомозі не можна. Його годували чи допомагали грішми та просили його, щоб він молився за померлих їхніх родичів.

У Світлу п’ятницю традиційно чоловіки варили пиво. Пиво, яке було зварене в цей день, зможе привернути багатство та достаток в дім. Його варили на цілий тиждень, частували ним сусідів та всю свою рідню.
У Світлу суботу люди йшли до церкви та коли починали дзвонити дзвони прощалися зі Світлим тижнем. Цього дня звали в дім гостей та подавали різних наїдків до столу. Господиня готувала 7 страв, щоб у рік прийдешній в домі було багатство та добробут. Після, коли гості підуть, всі члени родини прибирали разом оселю – цей важливий ритуал позбавить дім від нечистої сили та негативної енергетики.

У Великодню неділю седмиці – святкували день кохання. Молоді люди, які мріяли знайти свою любов, виходили на вулицю та зізнавалися в коханні першій ліпшій людині протилежної статі. Хто наважувався так зробити, знайде згодом свою другу половину.

18 квітня в Україні відзначається День довкілля, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля».

У цей день за усталеною традицією в українських містах і селах, на територіях підприємств на волонтерських засадах проводяться екологічні толоки з метою прибирання територій, берегів і акваторій найближчих водойм, ліквідації стихійних звалищ, створення парків, скверів і зелених куточків.
Пропонуємо вам ознайомитися з цікавою добіркою книг українських авторів про природу рідного краю.

Незабаром українці святкуватимуть Великдень 2020, який припадає на 19 квітня. Останній тиждень перед святом, що розпочинається відразу після Вербної неділі з понеділка, 13 квітня, - це Страсний тиждень. 

Про історію свята

У Православній Церкві цей тиждень носить назву Страсного, бо в цей час Церква згадує Страсті Христові. У страсний тиждень згадується Таємна Вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа, всі дні Страсного тижня звуться "Великими". Християни в ці дні дотримуються найсуворішого посту, не танцюють, не співають, багато моляться та готуться до Пасхи. 

Що потрібно робити протягом Страсного тижня

У Великий понеділок, 13 квітня, віряни розпочинають велике прибирання в своїх будинках, готують оселю до свята.

У Великий вівторок, 14 квітня, за традицією, жінки перуть білизну, чистять килими та готують святкове вбрання до Великодня. 

У Велику середу, 15 квітня, приводять до ладу присадибні ділянки, завершують хатні роботи, готують тісто для пасок і фарбу для крашанок. 

У Чистий четвер, 16 квітня, традиційно очищають своє тіло, готуються до свята, випікають паски та фарбують яйця. 

Велика п’ятниця, 17 квітня, - це день великої скорботи за розіп’ятим на Хресті Ісусом, який своєю смертю викупив людські гріхи. У цей день люди намагаються вести себе стримано, у народі кажуть: "Хто в Страсну п'ятницю сміється, той весь рік плакатиме".

У Велику суботу, 18 квітня, господині клопочуть на кухні, а чоловіки готують великодні кошики на вечірню службу.

Закінчується Страсний тиждень одним із найбільших церковних свят у неділю, 19 квітня, - Пасхою, тоді, після служби у церкві, християни вітають один одного з визначною подією та святкують. 

12 квітня, по всьому світу святкують День авіації та космонавтики — пам'ятну дату, яка присвячена першому польоту людини в космос. З 2011 року він має ще одну назву — Міжнародний день польоту людини в космос.

10 цікавих фактів про книжки

Наше століття насичене новинками технічного прогресу. Смартфони, планшети, електронні книжки – цими досягненнями варто гордитись, однак, вони витісняють ті важливі речі, яких нас вчили ще з дитинства. Ми забуваємо про обережність – “кидаємо” багато інформації в соцмережі; втрачаємо моральні цінності – людину обирають за обгорткою, навіть коли всередині усе прогнило; суспільство деградує – ми, радше, у вільний час пограємо ігри чи “зависнемо” в інтернеті, аніж візмемо стару добру книгу в руки, запах якої раніше був таким рідним.

Ми не слідкуємо за лексикою, робимо помилки у словах, мислимо примітивно. А все лише тому, що ми забули одну істину: ти живеш, поки читаєш, а далі ти існуєш, вихвалючись новішою моделлю телефона чи модною зачіскою. Чи не здається вам, що наші люди як ксерокопії – без власних думок, особистого життя, таємниць, інтриги, розуму?..

1. Раніше книжки на полицях розставляли корінцем до стіни.

2. Люди проводять близько 14 годин на тиждень за переглядом телевізора, напротивагу читають вони лише  6,5 годин.

3. В Єльському університеті встановили: якщо ти до десяти років не навчишся впевнено читати, так воно і буде.

4. Письменник витрачає на написання свого роману приблизно 500 годин. Цікаво, за скільки таку книгу прочитає читач?..

5. За статистикою близько 70% клієнтів книгарень – жінки.

6. “Дон Кіхот”, “Подорож пілігрима”, “Тюремна сповідь” Оскара Уайльда та “Государь” Н.Макіавеллі написані завдяки “тюремній” музі.

7. Через “популярну” неграмотність у теперішньому суспільстві компанії щоріно втрачають 20 млрд доларів.

8. Читання розвиває не лише мозок, але й доброту.

9. За дослідженнями, більшості читачів книга цікава лише до 18-ої сторінки.

10. Книжковий черв’як насправді не черв’як, а мікроскопічні комахи, які полюбляють “жувати” корінці книжок.

Чому читання корисне?

Коли мова заходить про читання, здоров’я людини та її хороше самопочуття, на думку в першу чергу спадають книги для саморозвитку, самотренінги та література, котра розповідає, як впоратися з тією чи іншою життєвою ситуацією. 
Проте, вчені (і не лише британські) доводять, що не важливо, які саме книги ви читаєте. Насправді читання художньої літератури – це прекрасний спосіб підтримувати і покращувати свій психологічний стан і здоров’я. 
Звісно, вони зовсім не рекомендують лікувати хронічну депресію «Голодними іграми» чи «Гаррі Поттером». З хронічними депресіями, роздратуваннями чи суїцидальними настроями все ж варто звернутися до фахівців. Ну а якщо у вас не виникає бажання накинутися на співрозмовника та не переслідує відчуття, що весь світ підглядає за вами, і ви просто бажаєте тримати себе в тонусі й в цілому дбати про власне самопочуття, тоді декілька розділів цікавої, захоплюючої книги перед сном – саме те, що вам потрібно!
Доведено, що ті, хто читають книги, частіше і довше зберігають гостроту та ясність думки. І це стосується не лише тих, хто читає «розумну» літературу чи нон-фікшн. Читання художніх книг теж є прекрасною розминкою для мозку і розуму, і ось чому:

Читання допомагає розслабитися і відволіктися

Читання художньої літератури дозволяє відволіктися від щоденних проблем та поринути у інший, вигадано-фантастичний світ. Це така собі ідеальна втеча, котра не вимагає від вас особливих зусиль, однак дозволяє забути про те, що дратує, а іноді навіть стає причиною стресу.

Читання сприяє здоровому сну

Вчені вже давно довели, що продуманий і правильно спланований вечірній час – це чудовий засіб від безсоння, а якщо він ще й передбачає читання, то це буде великим плюсом. Медитативні властивості читання загальновідомі, тож декілька сторінок перед сном можуть вам справді допомогти.

Читання допомагає сфокусуватися

Ми живемо у світі, в якому щохвилини оновлюється близько 200 статусів і завантажується до 60 відеофайлів. За таких умов, коли нова інформація буквально проноситься перед очима, дуже важко сфокусуватися на чомусь важливому чи потрібному. Читаючи та повністю поринаючи в описаний у книзі світ, ми вчимося фокусуватися, а думки стають спокійнішими і розсудливішими.

Читання сприяє активній роботі мозку

Нещодавні дослідження підтвердили, що звичка читати, яка виникла у дитинстві і залишається з людиною до старості, значно сповільнює процес погіршення пам’яті. У тих, хто читає, з віком зниження розумової активності і пам’яті відбувається на 32% повільніше.

Читання може запобігти розвитку хвороби Альцгеймера та деменції

Читання – це не просто тренування для мозку, воно здатне також попередити розвиток такого страшного захворювання, як хвороба Альцгеймера. Дослідження показують, що мозок завзятих читачів, котрі присвячують читанню книг щонайменше годину в день (газети та журнали такого ефекту не дають), формує нові зв’язки і підтримує пам'ять у тонусі. 

Читання породжує емпатію

Нестача емпатії та розуміння того, як можуть почувати себе інші люди в тих чи інших життєвих обставинах, може сприяти тому, що людина почуватиме себе самотньою та відірваною від світу. Читання художньої літератури дозволяє поставити себе на місце іншого, побути, так би мовити, в його шкурі. Як результат, дуже імовірно, що на багато речей та вчинків читач зможе поглянути з зовсім іншої точки зору.

Читання безпечне

Для повноцінного життя людям необхідно відчувати величезний спектр емоцій, і не завжди вони бувають позитивними. В процесі читання людина отримує можливість відчути не лише радість, а й сум, біль, втрату, злість, розчарування тощо. І дуже важливо, що в цей час вона спокійненько лежить в ліжечку чи вмостилася в улюбленому кріслі. Так точно безпечніше для здоров’я!

Читання позбавляє від самотності

Зрозуміло, що жодна книга не здатна замінити справжнього живого спілкування та дружної компанії. А проте, читання дозволяє нам «спілкуватися» з героями книг, сперечатися з ними, підтримувати і осуджувати. Такі «мовчазні співрозмовники» дозволяють нам почувати себе затишно і комфортно на самоті.

Читання допомагає краще виражати свої думки та переживання

Ніколи не недооцінюйте сили слова! Немає нічого гіршого, ніж жахливо почуватися і не могти розповісти про свої переживання іншим, бо для цього просто не вистачає слів. Читання покращує, урізноманітнює і дуже розвиває мову, тож якщо книги – ваші постійні супутники, то з браком слів ви не стикнетеся.  

Дослідження показують, що рівень стресу зменшується на 68%, коли людина заглиблюється в читання. Навіть якщо ви вважаєте, що не маєте на нього часу, декілька прочитаних сторінок в транспорті чи перед сном не лише здатні покращити ваше самопочуття, а і можуть стати хобі, яке залишиться на все життя.

Читання – чудовий привід почати розмову

Люди, які читають, дуже люблять поговорити про книги з іншими людьми, які читають. І хоч книги вчать нас непогано почуватися в вигаданому світі, вони ж можуть стати містком, що допоможе знайти друзів та однодумців і в реальному житті.

Чим старшою стає людина, тим важче їй заводити нові знайомства. Тож якщо ви бачите когось, хто читає хорошу книгу, то чому б не запитати, наприклад, яке враження вона справляє? Спробуйте і хто зна, до чого воно приведе)

За матеріалами For Reading Addicts 

✍️ "Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду — не хочу!"
©️ Олесь Гончар

3 квітня 1918 р. народився Олесь Гончар — видатний український письменник, літературний критик, громадський діяч.

🔸🔹 ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ПИСЬМЕННИКА 🔹🔸

1️⃣. ЛЮБИВ ТВОРИТИ ЗРАНКУ. Приблизно з 10 до 14 години. Замикав на ключ двері кабінету, відключав телефон, а коли хто письменника в цей час шукав, то домочадці відповідали, що його немає вдома. Якщо з тих чи інших причин не випадало попрацювати за письмовим столом, Гончар журився: "Ляснув день". Перешкод траплялося чимало — з’їзди, засідання, депутатські обов’язки, спілчанські справи...

2️⃣. НОБЕЛІВСЬКІ ЕПІЗОДИ. 16 лютого 1968 р. Гончар написав у своєму щоденнику, що серед письменників поширили чутку, ніби Папа Римський висунув його роман "Собор" на Нобелівську премію. Це стало початком радянської критики цього твору.
У 1989 р. представники української діаспори номінували "Собор" на Нобелівську премію 1990 р. Того року письменник премії не отримав, але шанси на це були, бо в лютому 1991-го до Українського ПЕН-клубу надійшов запит зі Стокгольма. Нобелівський комітет з літератури, який саме в лютому розпочинає попередній відбір кандидатур, цікавився, чи підтверджує Український ПЕН-клуб висунення "Собору" на премію 1992 р. ПЕН-клуб, звичайно, підтвердив номінацію. Та, на жаль, фортуна й цього разу не всміхнулася Гончару.
Через два роки роман "Собор" знову подали на Нобелівську премію. 2 лютого 1994-го письменник занотував у щоденнику: "Інститут літератури подає автора "Собору" на Нобелівську. [...] Ставлюсь до цього спокійно. Скоріш за все, й цього разу все кінчиться безрезультатно". Так і сталося. Продовжитися нобелівським перегонам Олеся Гончара вже не судилося. Влітку 1995-го він пішов із життя, а, згідно зі статутом, Нобелівські премії присуджують тільки живим.

3️⃣. 20 РОКІВ ЗАБОРОНИ "СОБОРУ". Роман був опублікований у 1968 p. тричі. Книжку швидко розкупили та прочитали мільйони читачів, які високо оцінили цей твір. Перші рецензії на роман були схвальні, та невдовзі комуністична система розпочала нещадну критику і твір вилучили з літературного процесу на 20 років. Олесеві Гончару навіть загрожував арешт, але партійне керівництво врешті-решт відмовилося від цього, щоб не робити письменника-фронтовика символом інакодумства.

4️⃣. ЗАХИЩАВ ПИСЬМЕННИКІВ. О.Гончар захищав Івана Дзюбу, Ліну Костенко, Івана Чендея, Григора Тютюнника та інших літераторів, що виступали проти тоталітарної системи. "Гончар захищав нас як міг. І не заглядав у рота нікому — ні Брежнєву, ні Щербицькому. Говорив що думав", – писав поет Борис Олійник:
Після хвилі арештів української інтелігенції, він написав у щоденнику: "Яка дика епоха! З якою сатанинською силою нищилася Україна! За трагізмом долі ми народ унікальний. Найбільші геній нації — Шевченко, Гоголь, Сковорода — все життя були безпритульними. Шевченків "Заповіт" написано в Переяславі в домі Козачковського, Гоголь помер у чужому домі, так само бездомним пішов із життя й Сковорода... Але сталінщина своїми жахіттями, державним садизмом перевершила все. Геноцид винищив найдіяльніші, найздібніші сили народу. За які ж гріхи нам випала така доля?"

5️⃣. ЛІТЕРАТУРНИЙ ЗАПОВІТ. Головним літературним "брендом" О. Гончара вважалися "Прапороносці". Однак у щоденнику залишився такий запис письменника: «Січовик заповідав класти в могилу – під голову – сідло козацьке... А що я заповів би? Мені покласти під голову три книги: "Тронку", "Собор" і "Зорю". Цей своєрідний заповіт Олесь Гончар склав у січні 1982-го.

6️⃣. ПІДТРИМАВ ПЕРШИЙ МАЙДАН. У жовтня 1990 р. українські студенти на Майдані Незалежності у Києві оголосили голодування, яке згодом отримало назву "Революція на граніті".
Серед протестуючої молоді була онука О. Гончара – Леся. Олесь Гончар прийшов до Верховної Ради і висловив їм свою підтримку. "Вчора я відвідав табір, де голодують студенти. В цих змучених, виснажених, але до краю стійких, здатних на самопожертву юнаках я впізнав нашу молодість. Я почув від них: "Ми виховувалися на ваших творах. Ми, власне, є студбатом іншого, нового часу. Нас привело сюди вболівання за долю свого народу – ось наші вимоги..." Вимоги голодуючих студентів я вважаю цілком справедливими".

2 квітня- Міжнародний день книги!

Книги нас супроводжують на протязі всього життя, з самого раннього дитинства з нами книжечки, які нам читають батьки а потім ми самі це робимо. В одній сім’ї більше приділяють увагу книзі та читанню в іншій менше, але ж все таки - книги з нами поряд і ми читаємо : вдома, в дитячому садочку, в школі,в інституті,на роботі.

У всіх різні цілі, інтереси,вподобання та смаки!Приєднуємося#читаємо вдома#бозаразсаметойденьічас#

КВІТЕНЬ 

1	Міжнародний день птахів
	- День сміху
2	Міжнародний день дитячої книги
	215 років від дня народження Г.-К. Андерсена (1805-1875)данського письменника
5	310 років від дня проголошення Конституції Пилипа Орлика (1710), першої української конституції.
7	Благовіщення Пресвятої Богородиці
	- Всесвітній день здоров’я
18	Всеукраїнський День довкілля. Відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року.
	- 160 років від дня народження Уляни Кравченко (1860–1947), української письменниці
19	Світле Христове Воскресіння. Великдень
22	Всесвітній день Землі
23	Всесвітній день книги і авторського права
	- 100 років від дня народження Григорія Тютюнника (1920–1961), українського прозаїка
26	День пам’яті Чорнобильської трагедії 34-а річниця
	- 130 років від дня народження Миколи Зерова (1890–1937), українського літератора
29	Міжнародний день танцю. Відзначається з 1982 р. за рішенням Міжнародного комітету танцю при Міжнародному інституті театру ЮНЕСКО
30	Міжнародний день джазу