В Україні 29 січня відзначають День пам’яті Героїв Крут.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, Київського університету святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо налічувало близько 300 бійців Студентського куреня, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків.
Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) розстріляли. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.
Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних за розпорядженням українського уряду 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
За радянських часів могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.
А тоді завдяки звитязі та сміливості українських вояків більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року. Холмщина і Підляшшя відходили до України. Водночас договір передбачав встановлення дипломатичних відносин між деякими країнами, повернення військовополонених, обмін цивільних інтернованих, відмову від будь-яких анексій і контрибуцій, негайне відновлення економічних контактів і взаємного обміну товарами.
Після здобуття Україною Незалежності подвиг героїв Крут посів гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

Бій під Крутами назавжди став для українців символом хоробрості та рішучості. 

 

105 років тому, 22 січня 1919 року, на Софійському майдані у Києві відбулося проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

Цей день став епохальною історичною подією, основоположною віхою українського державотворення та увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої праці заради майбутнього як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів країни, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове та важливе, адже у нас спільна ціль: незалежна та соборна Україна.


День Соборності України – офіційне національне свято, що відзначається на честь Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в 1919 році. Також роком раніше було проголошено незалежність УНР. Відзначається щороку 22 січня на офіційному рівні, проте цей день не є вихідним.

Понад 100 років назад, а саме 22 січня 1919 року дві українські республіки – УНР та ЗУНР стали однією державою. В наші дні це свято має величезне значення для кожного громадянина України.

В 1999 році Указом Президента України було запроваджене свято, яке назвали Днем Соборності України. День Соборності має величезне історичне та політичне значення в розбудові нашої держави.

Акт злуки демонструє бажання українців до об’єднання з метою розбудови суверенної держави. Возз’єднання України підсилило мрії українського народу до створення незалежної України, хоча вони втілилися через десятиліття – в 1991 році.

Наша єдність – наша зброя!

 

Донецький аеропорт: 

сьогодні Україна вшановує пам'ять кіборгів

20 січня в Україні відзначають День пам'яті захисників Донецького аеропорту

Всеукраїнський день пам'яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об'єкт.

За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали "кіборгами", а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

Таку назву нашим захисникам дали самі проросійські бойовики, які були вражені стійкістю та мужністю наших військових.

"Кіборги" вистояли, не встояв бетон", – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

Бої за стратегічний об'єкт точилися 242 дні, з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року. Українська армія та добровольці утримували оборону будівель летовища, а також контролювали навколишні села.

Війна за Донецький аеропорт почалась 26 травня 2014 року, коли проросійські терористи та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 3 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу.

15 січня 2015 року почалася нова фаза оборони Донецького аеропорту. Терористи перед приїздом представників місії ОБСЄ обстрілювали новий термінал аеропорту та впритул підійшли до українських позицій.

Того дня під час боїв за аеропорт загинули двоє українських військових. При штурмі аеропорту ворожою стороною, псковські десантники втратили понад 130 осіб.

18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником.

Бойовики, скориставшись перемир'ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх.

В ці дні, в результаті підриву терміналу, загинуло 58 захисників-"кіборгів", які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 військових.

21 січня 2015 року прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об'єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.

 

ДО УВАГИ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ 

ТА ВИКЛАДАЧІВ СПЕЦДИСЦИПЛІН!!!

 Нова література професійного спрямування :

1. Є. Форнальчик Основи технічного сервісу транспортних засобів.

2. В.Євлаш Гігієна та санітарія закладів ресторанного господарства і торгівлі.

3. М.Смирнитська Охорона праці в галузі. Ресторанне господарство та торгівля.

4. Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів, правових, нормативно-правових та інших актів для закладів ресторанного господарства.

5. В.Архіпов Барна справа:технологія  продукції та організація обслуговування.

6. Антонюк Українська мова. Довідник мовних труднощів.

7. М.Стукач Технічний сервіс машин.

8. В.Доценко Устаткування закладів ресторанного господарство.

9. І.Сотник Енергоефективність та відновлювальна енергетика  в Україні: проблеми управління.

10. Т.Вайда Водіння легкового автомобіля.

11. С.Остапов Кібербезпека: сучасні технології захисту.

12. Р.Карпенко Облік, калькуляція і звітність у закладах ресторанного господарства.

 До бібліотеки закладу надійшла

 нова худрожня література: 

1. О.Гончар " Модри камінь";

2. О.Турянскький " Поза межами болю";

3. І.Багряний " Тигролови";

4. Й.Ягелло "Кава з кардамоном";

5. Матерліні " Синій птах";

6. М.Вороний " Блакитна панна";

7. В.Винниченко " Вибрані твори";

8. І.Нечуй-Левицький Кайдашева сім'я"4

9. С.Дзюба "Позивний Бандерас операція "Томас"".

ЗАПРОШУЮ ЧИТАЧІВ ЗАВІТАТИ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗАКЛАДУ.

 

• 1 січня - Новий рік, День Всесвітніх молитов за мир.
• 4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля.
• 11 січня - Всесвітній день "Дякую".
• 12 січня - Всесвітній день дочки, День українського політв'язня.
• 16 січня - Всесвітній день Бітлз.
• 20 січня - День пам'яті захисників Донецького аеропорту та всіх загиблих воїнів, День Автономної Республіки Крим.
• 21 січня - Міжнародний день обіймів.
• 22 січня - День Соборності України.
• 24 січня - Міжнародний день освіти та День зовнішньої розвідки України.
• 26 січня - Всесвітній день митниці, День працівника контрольно-ревізійної служби України.
• 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
• 28 січня - Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни.
• 29 січня - День пам'яті Героїв Крут, День працівника пожежної охорони.
• 30 січня - День спеціаліста військово-соціального управління Збройних сил України.
• 31 січня - Міжнародний день ювеліра.