Коли будемо святкувати Різдво 2024 року: історія та традиції одного з найбільших церковних свят

Щозими віряни відзначають Різдво Христове - найважливіше в році християнське свято, присвячене народженню Ісуса Христа у Віфлеємі. Згідно з Біблією, цього дня на небі запалилася яскрава зірка, яка сповістила християн про народження Месії.

Різдво в Україні має безліч давніх народних традицій. У ніч перед святом на Святвечір прийнято готувати 12 пісних страв. А на саме свято українці співають колядки, ставлять різдвяний вертеп і запрошують рідних у гості. Протягом багатьох століть різдвяні традиції залишаються незмінними, проте його дата змінилася через перехід церкви на новоюліанський календар.

Різдво Христове — одне з найважливіших церковних свят. Це особливий період, який символізує тепло, родинні зв'язки, світлу радість.

Різдво Христове українці святкують щозими, однак минулого року дата святкування змінилася. Раніше це велике християнське свято припадало на початок Нового року, а саме 7 січня. Після того як ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, більшість важливих церковних дат почали святкуватися на 13 днів раніше. А це означає, що Різдво Христове в Україні ми святкуємо 25 грудня. 2024 року це буде середа.

Різдво Христове: історія свята

Що символізує Різдво Христове? Для вірян — це особлива дата, коли Ісус Христос, який став Спасителем людства, народився, прийшовши на землю, щоб спокутувати гріхи всіх людей. Його матір'ю була Діва Марія, яка, за Євангелієм, зачала сина від Святого Духа. Вона, разом зі своїм чоловіком Йосипом, мешкала в Назареті. Однак, коли вона була вже на останніх місяцях вагітності, їм довелося їхати до Вифлеєму на перепис населення.

Через перепис населення в місті було дуже багато людей, а тому Йосип з Марією не змогли знайти собі кімнату, щоб переночувати. Тимчасовий прихисток вони знайшли в невеликій печері, де пастухи часто ховалися від негоди. Там сталося диво — Діва Марія народила сина, якому судилося стати Сином Божим.

Ангел одразу приніс радісту звістку пастухам, а тому вони першими прийшли поклонитися Ісусу Христу. Над Вифлеємом також засіяла яскрава зірка, яка вказала шлях до Спасителя. Слідом за пастухами, слідкуючи за світлом зірки, до печери прийшли волхви (мудреці), які принесли маленькому Ісусу дари: миро, ладан і золото.

Різдво Христове: традиції українців

Для українців Різдво завжди було родинним святом, а тому більшість обрядів цього періоду проводилися виключно у дуже вузькому сімейному колі. Насамперед, вся родина збиралася разом за одним столом. 

Святкування Різдва розпочиналося ще напередодні, 24 грудня. Це — Святвечір. З появою першої зірки потрібно було сісти за святковий стіл, на якому обов'язково стояло 12 пісних страв: кутя, млинці, пісний борщ з галушками, голубці, тушена капуста, гриби, риба. Страви відрізнялися в залежності від регіону, але кутя завжди була важливою частиною святкування.

Існувало навіть повір'я, що людина буде цілий рік блукати, якщо не відсвяткує Різдво вдома. А ще цього дня не сварилися. Навіть, якщо з кимось ви вже побили горшки, потрібно було примиритися. Це особливий період.

Особливе місце під час святкування Різдва займав дідух. Це сніп з пшениці чи жита, який прикрашали висушеними квітами, спеціально сплітали і ставили на покуті — там де висіли ікони.

Що потрібно і не можна робити на Різдво

Весь цикл різдвяно-новорічних свят був надзвичайно важливим для українців. Тому від Святвечора на 12 днів заборонялася будь-яка фізична праця. Можна було лише поратися біля худоби і готувати їсти.

Також не дозволялося позичати чи давати в борг гроші. Існувала така логіка: як зустрінеш рік, так його і проведеш. А тому ніхто не хотів жити цілий рік з фінансовими проблемами.

Цікава традиція була пов'язана з тим, щоб кликати на Святвечір усіляку нечисть. Наші предки примовляли: Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря".

Також на Різдво ходили колядувати. Селяни переодягалися в різноманітних персонажів, ходили від хати до хати і співали обрядові пісні — колядки. 

Найкращі Колядки для Різдва. Різдвяні пісні:

https://www.youtube.com/watch?v=qC_xlHfQAY4

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини;

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

Спираючись на міжнародно-правові стандарти, проголошені в Декларації, у 1996 році Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Починаючи з 2014 року Україна продовжує стикатися із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини, а також неповагою та міжнародно-правових актів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації в Україні.

Від початку повномасштабного нападу російської федерації на нашу державу, життя України та українців кардинально змінилось… Серед масових порушень прав людини, найнезахищенішим виявилось право на життя…

12 травня 2022 року Рада ООН з прав людини схвалила Резолюцію щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії.

Резолюція наголошує на твердій прихильності суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та вимагає від російської федерації негайно припинити воєнні дії на території нашої держави.

Всесвітній день української хустки

Що це за день?

7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Вона здавна вважалася оберегом та символом патріотизму, свободи та любові. Тому активістки, які впровадили свято, ставили собі за мету відродження національних традицій та донесення історичних фактів про цей предмет гардероба.

Перші хустки, що почали носити українки, мали чистий білий колір. А ось кольорові малюнки прийшли до нас з Туреччини. Зараз деякі бренди повертають моду на хустинки та включають їх у свої колекції.

Не зважаючи на «молодість», у свята вже є свої традиції. У цей день проводяться майстер-класи та конкурси на вміння зав’язувати хустинку. Адже тільки в Україні існує декілька десятків технік зав’язування. 

Також набирає обертів флешмоб «Зроби фото з хусткою». Дівчата постять у соціальних мережах свої фото та відео, на яких навчають інших мистецтву перетворення цього незначного, на перший погляд, елементу гардеробу на вишукану прикрасу.

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день української хустки

Можна перглянути за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=gtiS74aubs4&t=7s

 

 

ВИЗНАЧНІ ДАТИ ГРУДНЯ

• 1 грудня - Всесвітній день боротьби проти СНІДу, День працівників прокуратури України
• 2 грудня - Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
• 3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю.
• 4 грудня — 140 років з дня наролдження Олександра Олеся.
• 5 грудня - День працівників статистики в Україні, Міжнародний день волонтерів в ім'я економічного і соціального розвитку.
• 6 грудня - День Збройних Сил України.
• 7 грудня - День місцевого самоврядування, Міжнародний день цивільної авіації.
• 9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією.
• 10 грудня - День прав людини.
• 11 грудня - Міжнародний день гір.
• 12 грудня - День Сухопутних військ Збройних Сил України.
• 14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора ЧАЕС).
• 15 грудня - День працівників суду України.
• 17 грудня - День працівника державної виконавчої служби.
• 18 грудня - Міжнародний день мігранта.
• 19 грудня - День адвокатури України.
• 20 грудня - Міжнародний день солідарності людей.
• 22 грудня - День енергетика, День дипломатичної служби України.
• 24 грудня - День працівників архівних установ України.
• 25 грудня - Різдво Христове.
• 29 грудня - День інформаційно-медійних структур Міноборони України та Збройних Сил України.

 

26 листопада: Яке сьогодні свято, все про цей день.

Всесвітній день інформації

Проводиться щорічно з 1994 року з ініціативи Міжнародної академії інформатизації (МАІ), що має генеральний консультативний статус в Економічній і Соціальній радах ООН.

Цього дня 1992 року відбувся перший Міжнародний форум інформатизації, а саме свято було офіційно зареєстровано органами ЮНЕСКО 1994 року.

Інформація завжди відігравала в житті людства дуже важливу роль. А з середини 20 століття внаслідок соціального прогресу і бурхливого розвитку науки і техніки роль інформації незмірно зросла. Її обсяг у світі збільшується постійно. За деякими оцінками, за останні 30 років людством створено стільки ж інформації, скільки за три попередні тисячоліття.

Міжнародний день чоботяра

26 листопада відзначається Міжнародний день чоботяра - професійне свято майстрів і ремісників, які займаються дизайном, виготовленням і шиттям взуття, а також працівників, зайнятих у даному виробництві, і фахівців з ремонту взуття.

Виготовлення взуття та його лагодження - дуже давнє ремесло, і спочатку робота чоботяра була виключно ручною працею, до того ж вельми нелегкою. Адже чоботярам, або черевичникам, доводилося шити всі види взуття вручну - від капців до чобіт.

Сьогодні виготовлення майстрами взуття вручну поступово зникає, поступаючись місцем великим компаніям. Таку розкіш, як кустарне виробництво, можуть дозволити собі лише деякі відомі бренди з історією в не одну сотню років.

Всесвітній день оливкового дерева

Всесвітній день оливкового дерева відзначається щороку 26 листопада, це нова подія, яка порівняно недавно з'явилася в календарі міжнародних святкувань.

Схвалений ЮНЕСКО, цей день присвячений вшануванню оливкового дерева - символу мудрості, миру і процвітання, що має глибоке коріння в багатьох культурах і цивілізаціях Середземномор'я та за його межами.

Ще цього дня:

1901 - У Львові студенти виступили з вимогою створення українського університету;

1917 - У Києві на засіданні Генерального секретаріату затверджено статут "вільного козацтва", ухвалено створити комісію з охорони краю при Генеральному секретаріаті внутрішніх справ і демобілізаційний комітет;

1939 - СРСР порушив пакт про ненапад із Фінляндією, що призвело до початку т. зв. Зимової війни;

1966 - У Бретані (Франція) президент Шарль де Голль урочисто відкрив першу у світі приливну електростанцію;

1968 - Сесія Генеральної Асамблеї ООН схвалила Конвенцію про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства;

1976 - Католицька церква відмовилася від того, щоб католицизм вважався державною релігією Італії;

1977 - У Львові відкрито пам'ятник першодрукареві Івану Федорову (скульптори В. М. Борисенко, В. М. Подольський);

2004 - Збори господарського активу Донецької області ухвалили резолюцію про пропозицію трудовим колективам провести збори і мітинги з метою обговорення питання оголошення референдуму про автономію Донецької області;

2004 - "Ігнорування прав і свобод українського народу, сприяння фальсифікації виборів Президента України 2004 року та зрада академічних цінностей" - за таким вердиктом Вчена рада Львівського Національного університету ім. Івана Франка позбавила на той час чинного Президента України Л. Д. Кучму звання почесного доктора;

2005 - Встановлено День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (остання субота листопада);

2018 - В Україні запровадили воєнний стан на 30 днів після інциденту в Керченській протоці: першого випадку військової агресії Росії проти України, який вона вчинила відкрито, під своїм державним прапором, від початку війни 2014 року.

Цього дня народилися:

180 років від дня народження Олександра Левковича (Львовича) Боровиковського (1844–1905), українського фольклориста, письменника, адвоката, правознавця;

130 років від дня народження Норберта Вінера (1894–1964), американського вченого, математика, засновника кібернетики і теорії штучного інтелекту;

120 років від дня народження Катерини Олександрівни Осмяловської (1904–1997), української актриси;

100 років від дня народження Володимира Миколайовича Косика (1924–2017), українського історика, перекладача, громадсько-політичного діяча (Франція);

90 років від дня народження Юрія Тимоновича Литвина (1934–1984), українського поета, письменника, публіциста, журналіста, правозахисника;

90 років від дня народження Віталія Олександровича Переломи (1934–2000), українського вченого-металурга, винахідника;

60 років від дня заснування Владислава Юрійовича Троїцького (1964), українського театрального актора, режисера, драматурга, телеведучого, педагога, засновника першого в Україні незалежного театру "Дах" та міжнародного фестивалю "Гогольфест", лауреата Шевченківської премії за оперу-реквієм "Йов" (2020)

День пам'яті жертв Голодомору 2024: 

91 рік від часів трагедії

Запали свічку пам’яті: українці в усьому світі вшановують жертв голодоморів

Щороку в четверту суботу листопада українці по всьому світу запалюють свічки пам’яті, щоб вшанувати мільйони жертв Голодомору 1932-1933 років та інших періодів голоду (1921-1923 і 1946-1947 років), які влаштовувала радянська тоталітарна влада проти нашого народу. Загальнонаціональна хвилина мовчання традиційно відбувається о 16:00. Також у цей час люди кладуть на підвіконня свічку чи лампадку. Це світло символізує скорботу за жертвами голодоморів, а також незламності у час повномасштабної війни в Україні.

Щороку наприкінці листопада в Україні проводиться День пам'яті жертв Голодомору. У цю скорботну дату ми вшановуємо пам'ять мільйонів українців, які померли через влаштований радянською владою штучний голод. 31 країна світу визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу.

Масовий голод 1932-33 років зачепив більшість українських регіонів. Майже в кожній родині є старші члени родини, які зберегли пам'ять про страшну трагедію. А завдання сучасних українців - передати знання про Голодомор майбутнім поколінням.Померлих від штучного голоду в Україні вшановують у четверту суботу листопада. День пам'яті жертв Голодомору 2024 року настає 23 листопада. Пам'ятну дату встановлено 1998 року за указом президента Леоніда Кучми.

За посиланням пропонуємо переглянути відео:

https://www.youtube.com/watch?v=u0sks8Z4mdk

 

21 листопада - День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до  авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.  
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні. 
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися  позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії,  очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького  комуністичного минулого. 
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору. 

Всесвітній день дитини відзначається щорічно 20 листопада.
Всесвітній день дитини відзначається 20 листопада як день світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. З 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.Метою проведення цього дня є захист прав дітей та розвитку середовища, дружнього по відношенню до дітей у всьому світі, шляхом діалогу і активних дій, благополуччя дітей у всьому світі, укріплення та розширення діяльності ООН в інтересах дітей, підтримки діяльності Дитячого фонду ООН.

У 1954 році Генеральна Асамблея рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування Всесвітнього дня дитини як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, дня, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Генеральна Асамблея запропонувала урядам країн святкувати цей День в будь-який з днів року, який буде визнано доцільним.

Для світової спільноти це свято є символом братерства, взаєморозуміння та підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей, і своєрідним нагадуванням дорослим – усі діти світу гідні зростати у турботливому родинному середовищі, бути захищеними від жорстокого поводження та насильства, мати непорушне право на життя, освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство.

 

 

У вівторок, 19 листопада 2024 року, виповнюється 1000 днів від повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну, яке стало продовженням окупації Автономної республіки Крим в лютому 2014 року та захоплення частини Донецької і Луганської областей навесні того ж року.
Як нагадує Укрінформ, вночі 24 лютого 2022 року очільник Кремля Володимир Путін оголосив про початок так званої "спеціальної воєнної операції", яка мала на меті нібито "демілітаризацію та денацифікацію України".
Російська армія почала завдавати повітряних ударів по більшості регіонів України та розпочала масштабний наземний наступ з території РФ, Білорусі, тимчасово захоплених частин Донецької і Луганської областей, а також тимчасово окупованого Криму.
Початковий план агресорів передбачав швидке захоплення Києва і встановлення в Україні проросійського режиму.
Загарбники цілеспрямовано знищують школи, дитсадки, лікарні, житлові будинки, заклади культури, підприємства, дороги, мости, енергетичні об'єкти, національні парки та ліси, спричинивши екологічну катастрофу.
Повномасштабна війна спровокувала гуманітарну кризу. Більш як 8 мільйонів жителів України виїхали за кордон. Частина людей стали внутрішніми переселенцями.

Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський наголошує, що тисячу днів триває надскладна запекла битва за майбутнє України.

"1000 днів повномасштабної війни. 1000 днів надскладної запеклої битви за наше існування. За майбутнє України та кожного з нас. 1000 днів Збройні сили України протистоять ворогу на фронті, який тягнеться на відстань понад 1000 кілометрів", - зазначив Сирський у Фейсбуці.

За словами генерала, "у промерзлих окопах Донеччини і в палаючих степах Херсонщини під снарядами, градами, КАБами – ми виборюємо право на життя. Нас і наших дітей".

"1000 днів перемог і втрат. 1000 днів знищення ворога. Сотні тисяч окупантів більше не осквернять нашу землю, десятки тисяч одиниць ворожої техніки ніколи не руйнуватимуть наші домівки", - підкреслив він.

Як заявив головнокомандувач, "кожна темна ніч, навіть якщо їх тисяча, завжди закінчується світанком. І одного дня це буде світанок нашої Перемоги".

Сирський висловив вдячність всім, хто воює і хто допомагає.

"Вічна пам'ять кожному, хто загинув на цій війні", - підкреслив генерал.

                                         Толерантність починається з мене

 

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

https://www.youtube.com/watch?v=Tlb9S35CJlY

 

1 листопада –  День народження Європейського Союзу. Утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993-го року

9 листопада - Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. 

 230 років з дня смерті Григорія Савича Сковороди (1722–1794), українського просвітителя-гуманіста, філософа й поета

10 листопада - Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку.

13 листопада - 135 років від дня народження Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) (1889–1956), українського письменника-сатирика

16 листопада -   Міжнародний день толерантності. Запропонований Генеральною Асамблеєю ООН 12.12.1996 року

17 листопада - День студента. Відзначається відповідно до Указу Президента України від 16.06.1999 No 659/99 щорічно в цей день

20 листопада - Всесвітній день прав дитини. Відзначається за рекомендацією Генеральної Асамблеї ООН з 1954 року як день світового братерства і розуміння між дітьми

21 листопада -  День Гідності та Свободи. Відзначається щорічно 21 листопада відповідно до Указу Президента України від 13.11.2014 No 872/2014 на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року)

23 листопада - День пам’яті жертв Голодоморів. Відзначається щорічно в четверту суботу листопада відповідно до Указу Президента України від 26.11.1998 No 1310/98

26 листопада - Всесвітній день інформації

30 листопада - Міжнародний День захисту інформації. У 1988 році американська асоціація комп’ютерного обладнання оголосила 30 листопада міжнародним Днем захисту інформації (Computer Security Day)

- 75 років від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха (1949– 2001), українського драматурга, прозаїка

 

В Україні 27 жовтня відзначається День української писемності та мови.

Як передає Укрінформ, День української писемності та мови започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".

До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця за юліанським календарем. Коли Україна у 2023 році перейшла на новий церковний календар, то дати всіх фіксованих свят змістились на 13 днів. Відповідно, й день вшанування Нестора-Літописця та День української мови з 9 листопада перенесли на 27 жовтня.

Щороку в Україні до Дня писемності та мови проходять заходи, які популяризують українську мову в Україні та за кордоном. Зокрема, традиційно проводять Диктант національної єдності. Авторкою радіодиктанту національної єдності у 2024 році стала Оксана Забужко. Назва радіодиктанту - "Магія голосу". Текст читав поет і військовий Павло Вишебаба.

Як виникла ідея відзначати День української писемності та мови?

Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення.

Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”.

За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи помози рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.

Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.

Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.

Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.

Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.

У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови. В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови. Днем святкування обрали 9 листопада, оскільки саме в цей день церква вшановує пам’ять Нестора-Літописця, який робив свої історичні нотатки протоукраїнською мовою.

Цікаві факти

Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.
Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.
Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

Чому важливий цей день?

Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності зі своїми нащадками, своєю родиною, національністю.

Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.


Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях.

Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.

Сучасні газети, журнали, теленовини та радіо мають неабиякий вплив на людей, тому важливо, щоб вони транслювали правильну українську мову.

 Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.
          Торгі́вля людьми́ — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці - сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов'язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.
          У 2013 році Генеральна Асамблея ООН організувала зустріч для оцінки результатів втілення Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми від 30 липня 2010 року і затвердила резолюцію №A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року. Резолюція представила головні його цілі, описала важливість і механізми боротьби з згубним явищем.
          Нині, під час загального вторгнення Російської Федерації на територію суверенної незалежної держави Україна, проблема торгівлі людьми набула особливої ​​гостроти. Наша країна стикається з катастрофічними гуманітарними та соціальними наслідками (сексуальне насильство з боку російських військових, торгівля людьми, примусова депортація мирного населення до Російської Федерації тощо). Жінки та діти, вимушені залишити Україну, також наражаються на ризик торгівлі людьми.

          Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

• вербування, перевезення, передача, продаж,
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях,
• використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією,
• використання у військових конфліктах,
• залучення до злочинної діяльності,
• трансплантація чи насильницьке донорство,
• рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця,
• залучення в боргову кабалу,
• використання шантажу, погроз, насильства.

          Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

         

          Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

• безробітні люди працездатного віку;
• жителі сільської місцевості;
• люди, які мають низький рівень доходів;
• особи, що працюють за кордоном нелегально;
• особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
• люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
• особи, які працюють у сфері розваг;
• особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;
• діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

     Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:

• 102 – поліція
• 1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми
• 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
• 112 – служба екстреної допомоги в ЄС
• 0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
• 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
• 0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія
• 1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті
• +38-044-205-37-36; 205-36-94 (для дзвінків з-за кордону)
• org.ua –електронніконсультації

 

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ТЯЖКИМ ЗЛОЧИНОМ В УКРАЇНІ!

 

11 жовтня - Міжнародний день дівчаток

Що це за день?

11 жовтня весь світ відзначає Міжнародний день дівчаток (International Day of the Girl Child). Головна мета свята – поширити у суспільстві інформацію про ті болючі проблеми, з якими мають справу неповнолітні діти жіночої статі у всьому світі – нерівність, незахищеність та соціальна несправедливість.

Цей день є глобальною ініціативою, спрямованою на захист прав дівчаток та вирішення проблем, з якими вони стикаються в усьому світі. Цей день присвячений сприянню розширенню прав і можливостей дівчат та реалізації їхніх прав людини.

Для чого окремо виокремлюють день для дівчаток і чому немає міжнародного дня хлопчиків? Справа в тому, що неповнолітні дівчатка стикаються з більшою дискримінацією і насильством, а також з такими проблемами, як примусове заміжжя та рання вагітність. Це особливі проблеми, що пов’язані з гендерною нерівністю та дитячим віком. Водночас дівчатка-підлітки мають всі права на безпечне життя, здобуття освіти, здоров’я в період розвитку, під час дорослішання та перетворення в жінок. За ефективної підтримки дівчата мають змогу цілковито реалізувати свій потенціал та стати повноцінною частиною цього світу: люблячими матерями, хорошими працівниками, успішними підприємцями, досвідченими наставниками, головами домогосподарств і політичними лідерками.

Дівчата в усьому світі стикаються з багатогранними проблемами, серед яких обмежений доступ до якісної освіти, примусові шлюби, дитяча праця та гендерно зумовлене насильство. Пандемія COVID-19 загострила ці проблеми, поглибивши гендерний розрив у питаннях підключення та безпеки в Інтернеті. Дівчата продовжують стикатися з економічними та соціальними бар’єрами на шляху доступу до інтернету та пристроїв, що підкреслює необхідність цифрової інклюзії та грамотності.1

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день дівчаток?

Ідея запровадити День дівчат виникла в міжнародній некомерційній організації «План» (Plan International), що діє в усьому світу. Ініціатива проведення такого дня з’явилася в рамках просвітницької кампанії «Тому що я дівчинка», метою якої було поширити розуміння про особливе значення виховання дівчаток на всіх етапах їх розвитку: від перших років життя до досягнення ними 18-річчя. 

Учасники «Плану» в Канаді звернулися до уряду країни з проханням про підвищення обізнаності щодо цієї події на міжнародному рівні. У зв’язку з цим в 2011 році на Генеральній Асамблеї ООН від міністра Канади у справах жінок Рони Амброуз пролунала пропозиція щорічного святкування дня дівчаток та проголошення його міжнародним святом.

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Резолюцію 66/170 19 грудня 2011 року, в якій проголосила 11 жовтня Міжнародним днем дівчаток. Вже наступного року, 11 жовтня міжнародна спільнота вперше святкувала цей день. Цей день має вирішальне значення для привернення уваги до необхідності вирішення проблем, з якими стикаються дівчата, а також для сприяння розширенню прав і можливостей дівчат та реалізації їхніх прав людини.

Статистичні дані

В 2017 році Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оприлюднив невтішні дані великого опитування, в якому взяли участь мешканці з 38 країн світу. Про спонукання до сексуальних стосунків повідомили 17 мільйонів жінок. З них 2,5 мільйона дівчаток, яким ще не виповнилося 15 років. Водночас 9 з 10 жертв піддавалися сексуальному насильству з боку близьких і знайомих людей. Для приблизно 35 з 1 000 дівчат у віці до 15 років сексуальний досвід закінчується вагітністю. Близько 62% дівчаток роблять аборт, 38% вирішують народити дитину.

Невтішні дані і для України, де 70% жінок та дівчаток випробували на собі прояви насильства. Шокуючою є статистика підліткової вагітності. МОЗ опублікував дані, що мають змусити задуматися кожного: у 2019 році – понад 100 дівчаток у віці 12-14 років народили дітей, а у віці до 17 років – близько 6 000 дівчат.

Як відзначати Міжнародний день дівчаток?

На честь Міжнародного дня дівчаток у всьому світі проводиться безліч акцій та заходів за підтримки впливових організацій. В цей день відбуваються святкові концерти, просвітницькі збори, мітинги та інші заходи. Їх організацією здебільшого займаються благодійні фонді та волонтери. Мета кожної такої події звернути увагу на найболючіші проблеми та запропонувати шлях їх розв’язання.

Чому важливий цей день?

День дівчаток допомагає підвищити обізнаність не тільки про проблеми, з якими стикаються діти жіночої статі, а й про те, що може статися, коли ці проблеми будуть вирішені. Наприклад, навчання дівчаток допомагає знизити кількість дитячих шлюбів і рівень захворюваності та зміцнити економіку – освічені дівчата отримують доступ до високооплачуваної роботи, можуть брати участь в глобальних бізнесових і технологічних процесах. Інвестиції в здоров’я, безпека, освіта та права дівчаток – можливість для них досягти своєї мрії і побудувати краще життя для себе і своєї спільноти.

Міжнародний день дівчаток є платформою для захисту прав дівчат та вирішення особливих проблем, з якими вони стикаються. Це заклик до дій для глобальних зацікавлених сторін, щоб зосередити увагу на дівчатах у захисті та просуванні прав, а також визнавати, відзначати та підтримувати лідерство дівчат.

Міжнародний день захисту прав дівчаток є маяком надії та каталізатором змін, спрямованих на те, щоб розірвати кайдани суспільних норм та гендерних упереджень.

 

1	жовтня	– Покрова Пресвятої Богородиці
		– День українського козацтва
		– День захисників і захисниць України
		– Міжнародний день музики
		– Міжнародний день кави
		– Міжнародний день людей похилого віку
		– День ветерана
2	жовтня	– Міжнародний день ненасилля
		– Міжнародний день соціального педагога
перший понеділок жовтня		– Міжнародний день житла
перша п'ятниця жовтня		– Всесвітній день усмішки
перша неділя жовтня		– День вчителя в Україні
4	жовтня	– Всесвітній день тварин
5	жовтня	– Всесвітній день учителів
6	жовтня	– Всесвітній день охорони місць проживання
9	жовтня	– Всесвітній день пошти
10	жовтня	– Всесвітній день психічного здоров'я
11	жовтня	– Міжнародний день дівчаток
другий четвер жовтня		– Всесвітній день зору
14	жовтня	– створення Української повстанської армії (УПА)
15	жовтня	– Міжнародний день сільських жінок
		– Всесвітній день миття рук
16	жовтня	– Всесвітній день продовольства
		– Всесвітній день хліба
17	жовтня	– Міжнародний день боротьби з бідністю
18	жовтня	– Європейський день боротьби з торгівлею людьми
		– Всесвітній день цукерок
19	жовтня	– Всеукраїнський день відповідальності людини
20	жовтня	– Всеукраїнський день боротьби із захворюванням
		на рак молочної залози
		– Всесвітній день яблук
		– Всесвітній день статистики
24	жовтня	– Міжнародний день Організації Об'єднаних Націй (День  ООН)
		– Всесвітній день інформації про розвиток
25	жовтня	– Європейський день цивільного правосуддя
27	жовтня	– Всесвітній день аудіовізуальної спадщини
		– День вшанування пам'яті
		Преподобного Нестора Літописця
		– День української писемності та мови
28	жовтня	– Вигнання нацистських окупантів з України
		– День святої Великомучениці Параскеви-П'ятниці
		– Міжнародний день анімації
		– День бабусь і дідусів
четвертий понеділок жовтня		– Міжнародний день шкільних бібліотек
четвертий четвер жовтня		– Міжнародний день без паперу
Останній тиждень жовтня		– Всесвітній тиждень медійної та інформаційної грамотності
29	жовтня	– Міжнародний день Інтернету
31	жовтня	– Міжнародний день економії
		– Всесвітній день міст

У  жовтні народилися:

  1 жовтня

Поліщук Валер'ян Львович (1897-1937 рр.) – український письменник, поет і прозаїк, літературний критик, публіцист доби Розстріляного відродження.

  2 жовтня

Ґрем Ґрін (1904-1991 рр.) – англійський письменник і драматург.

Багряний Іван (Лозов'ягін Іван Павлович) (1906-1963 рр.) – український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.

  3 жовтня

Люко Дашвар (Чернова Ірина Іванівна) (1957 р.) – українська письменниця, сценаристка, журналістка. Лауреатка літературної премії "Коронація слова". Володарка титулу "Золотий письменник України" (2012).

  4 жовтня

Луї Анрі Буссенар (1847-1910 рр.) – французький письменник, автор пригодницьких романів та мандрівник.

  9 жовтня

Бажан Микола Платонович (1904-1983 р.) – український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч. Народився у Кам'янці-Подільському.

10 жовтня

Джузеппе Верді (1813-1901 рр.) – італійський композитор, диригент.

Матвієнко Ніна Митрофанівна (1947-2023 рр.) – українська співачка, народна артистка України (1985), лауреатка премії ім. Т. Г. Шевченка (1988), герой України. Член Спілки кінематографістів України (1989). Її називають "золотим голосом України".

15 жовтня

Фрідріх Ніцше (1844-1900 рр.) – німецький філософ.

16 жовтня

Оскар Уайльд (1854-1900 рр.) – видатний ірландський англомовний поет, драматург, письменник, есеїст.

21 жовтня

Орлик Пилип Степанович (1672-1742 рр.) – гетьман України в 1710-1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом у квітні 1710 року склав "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького", які пізніше дістали назву "Конституція Пилипа Орлика". Цей документ є однією з перших конституцій Європи.

Альфред Нобель (1833-1896 рр.) – шведський хімік, винахідник, підприємець і благодійник.

Лада Лузіна (Кучерова Владислава Миколаївна) (1975 р.) – українська письменниця, журналістка, театральна критикиня. Володарка титулу "Золотий письменник України" (2012).

23 жовтня

Джанні Родарі  (1920-1980 рр.) – італійський дитячий письменник, журналіст.

25 жовтня

Пабло Пікассо  (1881-1973 рр.) – іспанський і французький художник, працював переважно у Франції, один із найвидатніших митців ХХ століття. 

26 жовтня

Лис Володимир Савович  (1950 р.) – український журналіст, драматург, письменник. Володар титулу "Золотий письменник України" (2016).