Свята та пам'ятні дати України в лютому 2022 року

2 лютого - День бабака.

                - 210 років від дня народження  Євгена Гребінки (1812-1848), українського письменника, славетного байкаря.

4 лютого - Всесвітній день боротьби проти раку

                - 210 років від дня народження  Чарльза Діккенса (1812 – 1870), англійського прозаїка
6 лютого – іменини Ксенії (Оксани)

8 лютого – День безпечного Інтернету
12 лютого – Трьох святителів: Василя Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста.
14 лютого - День Святого  Валентина (День Закоханих)

                  -Міжнародний день дарування книг
15 лютого – Стрітення Господнє (Зимобор)

                   - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
17 лютого - Всесвітній День доброти.

19 лютого – День Державного Герба  України
20 лютого - День Героїв "Небесної сотні".
21 лютого - День Рідної мови.
25 лютого -  День народження Лесі Українки (1871-1913), української поетеси, перекладачки, громадської діячки.

 

22 СІЧНЯ (СУБОТА) День Соборності України - Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» від 21 січня 1999 року. Відзначається щорічно 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, яке відбулося в 1919 році.

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

 Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

 Книги-ювіляри 2022 року

(Інформаційний дайджест)

Книги-ювіляри 2022 року

У кожного народу існують перлини книжного мистецтва. Такі книжки збагачують знаннями, допомагають краще зрозуміти навколишній світ і знайти у ньому своє місце, розкривають таємниці і пробуджують мрії. Книги розвивають нашу мову і вчать висловлювати думки, вони додають сил і натхнення, а також ставлять перед нами питання, над якими варто задуматися. До вашої уваги найвідоміші твори української та зарубіжної літератури, що відзначають ювілейні дати.

/// Українські книги-ювіляри ///

185 років повісті Григорія Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма» (1837).

Сатирично-реалістична повість «Конотопська відьма» була створена 1832 року, а видана тільки у другій книзі «Малоросійських оповідань» письменника. 

Студія: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка Режисер: Г. Шигаєва Рік: 1990

Аудіокнига «Конотопська відьма»: https://4read.org/711-grigory-kvtka-osnovyanenko-konotopska-vdma.html

165 років роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» (1857). 

Перший україномовний історичний роман, який відображає відомі історичні події, а саме Чорну раду у Ніжині 1663 року доби Руїни. 

Українською мовою вперше надрукований 1857 року у Санкт-Петербурзі.

Аудіокнига «Чорна рада»: 

https://4read.org/941-panteleymon-kulsh-chorna-rada.html

135 років драмі Михайла Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1887). 

Старицький Михайло Петрович увійшов в історію вітчизняної культури як видатний майстер слова, редактор, видавець, громадський діяч, меценат, один із основоположників українського театру. Слова української народної пісні XVIII ст. стали назвою соціально-побутової драми, яка користується популярністю і у сучасних театральних репертуарах.

Аудіокнига «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: https://www.truyenmp3.net/uk/stories/marusya-churai-oi-ne-hodi-gritsu-ta-i-na-vechornitsі-audіokniga

135 років поемі Лесі Українки «Русалка» (1887). 

Поема «Русалка» була написана 1885 року, вперше опублікована у виданні «Перший вінок», жіночий альманах, виданий коштом і заходом Наталії Кобринської і Олени Пчілки у Львові лише 1887 року. Поема входила до збірки «На крилах пісень».

130 років поезії в прозі Дніпрової Чайки «Дівчина-чайка» (1892). 

Легенда про дівчину, яка жертвуючи власним життям, врятувала козаків…

110 років драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» (1912). 

Драма-феєрія «Лісова пісня» була написана влітку 1911 року у Кутаїсі. Вперше опублікована в «Літературно-науковому віснику» 1912 року.

Аудіокнига «Лісова пісня»: https://4read.org/1809-ukrayinka-lesya-lsova-psnya.html

85 років казці Оксани Іваненко «Джмелик» (1937). 

Казка «Джмелик», що входить до циклу письменниці «Лісові казки», була вперше видана видавництвом «Дитвидав». У ній – знання про звички, спосіб життя, зовнішній вигляд «лісових мешканців». 

85 років збіркам віршів Наталії Забіли «Ластівки» та «Веснянка» (1937).

Дві збірочки віршів письменниці для дітей дошкільного віку вийшли у видавництві «Дитвидав».

85 років оповіданню Миколи Трублаїні «Пустуни на пароплаві» (1937). 

Веселі оповідання про двох руденьких бешкетних мавпочок, які з’явилися на пароплаві біля берегів Африки.

65 років оповіданню оповіданню Миколи Трублаїні «Мандри Закомарика» (1957). 

«Хоча Закомарик ледве діставав носом до столу, але був надзвичайно хоробрий та відважний. Якось він дуже наївся каші, набрався сили і вирішив зробитися приборкувачем диких звірів».

 

65 років поемі Платона Воронько «Казка про Чугайстра» (1957). 

У драматичній поемі переплітається тема Другої світової війни у Карпатах та карпатських легенд про Чугайстра, у якого діти шукали допомоги.

Далі.... https://docs.google.com/document/d/1_CHBiSEEeqBX1hs2AEi7gADORW3zd2W9_a7GtrYMwGA/edit?usp=sharing

 

Сьогодні в українців - Щедрий вечір і Старий Новий рік

Українці 13 січня святкують Щедрий вечір, або свято Меланки,

Святкування Щедрого вечора походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії Римлянки (Меланки, Маланки, Миланки). У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

У давні часи Маланки, Василя (14 січня) та Водохреща (19 січня) пов’язувались із новорічним циклом так званого Сонячного кола. Найважливішим з них було дайбозьке свято Щедрого Бога, яке пізніше почало називатись Маланки, або Щедрий вечір, і яким завершувалися Святі вечори.

В Україні не всюди однаково відзначали Щедрий вечір. Найпишніше його святкували на Лівобережжі та Гуцульщині. Натомість для північного Поділля така обрядовість характерна в переддень Водохреща. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року або Василя – Щедру.

Існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки. На Гуцульщині перед вечерею влаштовували «свято печі». Напередодні її білили, прикрашали, «бо цілий рік вона робить службу, а на Василя іде у танок і віддається», а щоб їй «не тяжко було танцювати» - з неї все знімали, не спали на ній, а лише засипали овес «на коровай». Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, «щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді». А хлопці, котрі нещодавно сваталися, але отримали гарбуза, вдруге засилали сватів.

Ввечері на Меланки дівчата-підлітки бігали щедрувати. До оселі не заходили, робили це переважно під вікнами. Найвідомішим театралізованим обрядом була «Маланка» – дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо, обличчя приховували за масками й у супроводі музик ходили від хати до хати з новорічними побажаннями. А ще цей день вважався одним із найсприятливіших для ворожіння.

Крім того, українці сьогодні зустрічатимуть Новий рік за юліанським календарем, або Старий Новий рік. 

Традиції та обряди

 

Напередодні Старого Нового року готують щедру вечерю, щоб рік був щедрим (звідси назва Щедрий вечір).

 

Також у цей день люди перевдягаються в Маланку, діда, бабу, цигана та інших і ходять по домівках з новорічними побажаннями, тобто щедрують.

 

На Меланках українці щедрують // Фото: instagram.com/npv_mms/

 

 

Що не можна робити

 

• Починати нові справи
• Подавати до столу рибу й птицю
• Позичати гроші
• Виносити сміття
• Перераховувати дрібні гроші, які є в гаманці
• 
  

 

11 січня 2022 року – свята, традиції, народні прикмети, що не можна робити в цей день

11 січня святкують Міжнародний день “Дякую“. Сьогодні більшість людей так часто поспішають, що навіть не залишається часу для таких простих і приємних речей, як подякувати всім тим, хто робить наше життя щасливішим та простішим. 

Достеменно невідомо, хто саме запровадив це чудове свято. Існує дві версії: воно було засновано ООН чи ЮНЕСКО. А ще є цікава історія, що Міжнародний день “Дякую” створила невідома фірма, яка виготовляла вітальні листівки, щоб покращити свої прибутки. Не зафіксована і дата першого святкування. Але відомо, що сталося це на початку 2000 років.

Талісманом людей, народжених 11 січня, є геліотроп. Досить відомий, хоч і недорогий камінь, який використовується в створенні прикрас. Назва з грецької мови перекладається як “той, що повертається за сонцем”. Цікавий факт: за однією давньою легендою геліотроп може керувати погодою та рухом світил на небі. А в християнських писаннях цей камінь згадується як свідок розп’яття Христа на Голгофі.