В Україні 27 жовтня відзначається День української писемності та мови.

Як передає Укрінформ, День української писемності та мови започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".

До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця за юліанським календарем. Коли Україна у 2023 році перейшла на новий церковний календар, то дати всіх фіксованих свят змістились на 13 днів. Відповідно, й день вшанування Нестора-Літописця та День української мови з 9 листопада перенесли на 27 жовтня.

Щороку в Україні до Дня писемності та мови проходять заходи, які популяризують українську мову в Україні та за кордоном. Зокрема, традиційно проводять Диктант національної єдності. Авторкою радіодиктанту національної єдності у 2024 році стала Оксана Забужко. Назва радіодиктанту - "Магія голосу". Текст читав поет і військовий Павло Вишебаба.

Як виникла ідея відзначати День української писемності та мови?

Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення.

Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”.

За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи помози рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.

Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.

Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.

Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.

Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.

У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови. В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови. Днем святкування обрали 9 листопада, оскільки саме в цей день церква вшановує пам’ять Нестора-Літописця, який робив свої історичні нотатки протоукраїнською мовою.

Цікаві факти

Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.
Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.
Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

Чому важливий цей день?

Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності зі своїми нащадками, своєю родиною, національністю.

Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.


Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях.

Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.

Сучасні газети, журнали, теленовини та радіо мають неабиякий вплив на людей, тому важливо, щоб вони транслювали правильну українську мову.

 Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.
          Торгі́вля людьми́ — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці - сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов'язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.
          У 2013 році Генеральна Асамблея ООН організувала зустріч для оцінки результатів втілення Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми від 30 липня 2010 року і затвердила резолюцію №A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року. Резолюція представила головні його цілі, описала важливість і механізми боротьби з згубним явищем.
          Нині, під час загального вторгнення Російської Федерації на територію суверенної незалежної держави Україна, проблема торгівлі людьми набула особливої ​​гостроти. Наша країна стикається з катастрофічними гуманітарними та соціальними наслідками (сексуальне насильство з боку російських військових, торгівля людьми, примусова депортація мирного населення до Російської Федерації тощо). Жінки та діти, вимушені залишити Україну, також наражаються на ризик торгівлі людьми.

          Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

• вербування, перевезення, передача, продаж,
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях,
• використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією,
• використання у військових конфліктах,
• залучення до злочинної діяльності,
• трансплантація чи насильницьке донорство,
• рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця,
• залучення в боргову кабалу,
• використання шантажу, погроз, насильства.

          Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

         

          Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

• безробітні люди працездатного віку;
• жителі сільської місцевості;
• люди, які мають низький рівень доходів;
• особи, що працюють за кордоном нелегально;
• особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
• люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
• особи, які працюють у сфері розваг;
• особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;
• діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

     Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:

• 102 – поліція
• 1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми
• 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
• 112 – служба екстреної допомоги в ЄС
• 0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
• 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
• 0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія
• 1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті
• +38-044-205-37-36; 205-36-94 (для дзвінків з-за кордону)
• org.ua –електронніконсультації

 

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ТЯЖКИМ ЗЛОЧИНОМ В УКРАЇНІ!

 

11 жовтня - Міжнародний день дівчаток

Що це за день?

11 жовтня весь світ відзначає Міжнародний день дівчаток (International Day of the Girl Child). Головна мета свята – поширити у суспільстві інформацію про ті болючі проблеми, з якими мають справу неповнолітні діти жіночої статі у всьому світі – нерівність, незахищеність та соціальна несправедливість.

Цей день є глобальною ініціативою, спрямованою на захист прав дівчаток та вирішення проблем, з якими вони стикаються в усьому світі. Цей день присвячений сприянню розширенню прав і можливостей дівчат та реалізації їхніх прав людини.

Для чого окремо виокремлюють день для дівчаток і чому немає міжнародного дня хлопчиків? Справа в тому, що неповнолітні дівчатка стикаються з більшою дискримінацією і насильством, а також з такими проблемами, як примусове заміжжя та рання вагітність. Це особливі проблеми, що пов’язані з гендерною нерівністю та дитячим віком. Водночас дівчатка-підлітки мають всі права на безпечне життя, здобуття освіти, здоров’я в період розвитку, під час дорослішання та перетворення в жінок. За ефективної підтримки дівчата мають змогу цілковито реалізувати свій потенціал та стати повноцінною частиною цього світу: люблячими матерями, хорошими працівниками, успішними підприємцями, досвідченими наставниками, головами домогосподарств і політичними лідерками.

Дівчата в усьому світі стикаються з багатогранними проблемами, серед яких обмежений доступ до якісної освіти, примусові шлюби, дитяча праця та гендерно зумовлене насильство. Пандемія COVID-19 загострила ці проблеми, поглибивши гендерний розрив у питаннях підключення та безпеки в Інтернеті. Дівчата продовжують стикатися з економічними та соціальними бар’єрами на шляху доступу до інтернету та пристроїв, що підкреслює необхідність цифрової інклюзії та грамотності.1

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день дівчаток?

Ідея запровадити День дівчат виникла в міжнародній некомерційній організації «План» (Plan International), що діє в усьому світу. Ініціатива проведення такого дня з’явилася в рамках просвітницької кампанії «Тому що я дівчинка», метою якої було поширити розуміння про особливе значення виховання дівчаток на всіх етапах їх розвитку: від перших років життя до досягнення ними 18-річчя. 

Учасники «Плану» в Канаді звернулися до уряду країни з проханням про підвищення обізнаності щодо цієї події на міжнародному рівні. У зв’язку з цим в 2011 році на Генеральній Асамблеї ООН від міністра Канади у справах жінок Рони Амброуз пролунала пропозиція щорічного святкування дня дівчаток та проголошення його міжнародним святом.

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Резолюцію 66/170 19 грудня 2011 року, в якій проголосила 11 жовтня Міжнародним днем дівчаток. Вже наступного року, 11 жовтня міжнародна спільнота вперше святкувала цей день. Цей день має вирішальне значення для привернення уваги до необхідності вирішення проблем, з якими стикаються дівчата, а також для сприяння розширенню прав і можливостей дівчат та реалізації їхніх прав людини.

Статистичні дані

В 2017 році Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оприлюднив невтішні дані великого опитування, в якому взяли участь мешканці з 38 країн світу. Про спонукання до сексуальних стосунків повідомили 17 мільйонів жінок. З них 2,5 мільйона дівчаток, яким ще не виповнилося 15 років. Водночас 9 з 10 жертв піддавалися сексуальному насильству з боку близьких і знайомих людей. Для приблизно 35 з 1 000 дівчат у віці до 15 років сексуальний досвід закінчується вагітністю. Близько 62% дівчаток роблять аборт, 38% вирішують народити дитину.

Невтішні дані і для України, де 70% жінок та дівчаток випробували на собі прояви насильства. Шокуючою є статистика підліткової вагітності. МОЗ опублікував дані, що мають змусити задуматися кожного: у 2019 році – понад 100 дівчаток у віці 12-14 років народили дітей, а у віці до 17 років – близько 6 000 дівчат.

Як відзначати Міжнародний день дівчаток?

На честь Міжнародного дня дівчаток у всьому світі проводиться безліч акцій та заходів за підтримки впливових організацій. В цей день відбуваються святкові концерти, просвітницькі збори, мітинги та інші заходи. Їх організацією здебільшого займаються благодійні фонді та волонтери. Мета кожної такої події звернути увагу на найболючіші проблеми та запропонувати шлях їх розв’язання.

Чому важливий цей день?

День дівчаток допомагає підвищити обізнаність не тільки про проблеми, з якими стикаються діти жіночої статі, а й про те, що може статися, коли ці проблеми будуть вирішені. Наприклад, навчання дівчаток допомагає знизити кількість дитячих шлюбів і рівень захворюваності та зміцнити економіку – освічені дівчата отримують доступ до високооплачуваної роботи, можуть брати участь в глобальних бізнесових і технологічних процесах. Інвестиції в здоров’я, безпека, освіта та права дівчаток – можливість для них досягти своєї мрії і побудувати краще життя для себе і своєї спільноти.

Міжнародний день дівчаток є платформою для захисту прав дівчат та вирішення особливих проблем, з якими вони стикаються. Це заклик до дій для глобальних зацікавлених сторін, щоб зосередити увагу на дівчатах у захисті та просуванні прав, а також визнавати, відзначати та підтримувати лідерство дівчат.

Міжнародний день захисту прав дівчаток є маяком надії та каталізатором змін, спрямованих на те, щоб розірвати кайдани суспільних норм та гендерних упереджень.

 

1	жовтня	– Покрова Пресвятої Богородиці
		– День українського козацтва
		– День захисників і захисниць України
		– Міжнародний день музики
		– Міжнародний день кави
		– Міжнародний день людей похилого віку
		– День ветерана
2	жовтня	– Міжнародний день ненасилля
		– Міжнародний день соціального педагога
перший понеділок жовтня		– Міжнародний день житла
перша п'ятниця жовтня		– Всесвітній день усмішки
перша неділя жовтня		– День вчителя в Україні
4	жовтня	– Всесвітній день тварин
5	жовтня	– Всесвітній день учителів
6	жовтня	– Всесвітній день охорони місць проживання
9	жовтня	– Всесвітній день пошти
10	жовтня	– Всесвітній день психічного здоров'я
11	жовтня	– Міжнародний день дівчаток
другий четвер жовтня		– Всесвітній день зору
14	жовтня	– створення Української повстанської армії (УПА)
15	жовтня	– Міжнародний день сільських жінок
		– Всесвітній день миття рук
16	жовтня	– Всесвітній день продовольства
		– Всесвітній день хліба
17	жовтня	– Міжнародний день боротьби з бідністю
18	жовтня	– Європейський день боротьби з торгівлею людьми
		– Всесвітній день цукерок
19	жовтня	– Всеукраїнський день відповідальності людини
20	жовтня	– Всеукраїнський день боротьби із захворюванням
		на рак молочної залози
		– Всесвітній день яблук
		– Всесвітній день статистики
24	жовтня	– Міжнародний день Організації Об'єднаних Націй (День  ООН)
		– Всесвітній день інформації про розвиток
25	жовтня	– Європейський день цивільного правосуддя
27	жовтня	– Всесвітній день аудіовізуальної спадщини
		– День вшанування пам'яті
		Преподобного Нестора Літописця
		– День української писемності та мови
28	жовтня	– Вигнання нацистських окупантів з України
		– День святої Великомучениці Параскеви-П'ятниці
		– Міжнародний день анімації
		– День бабусь і дідусів
четвертий понеділок жовтня		– Міжнародний день шкільних бібліотек
четвертий четвер жовтня		– Міжнародний день без паперу
Останній тиждень жовтня		– Всесвітній тиждень медійної та інформаційної грамотності
29	жовтня	– Міжнародний день Інтернету
31	жовтня	– Міжнародний день економії
		– Всесвітній день міст

У  жовтні народилися:

  1 жовтня

Поліщук Валер'ян Львович (1897-1937 рр.) – український письменник, поет і прозаїк, літературний критик, публіцист доби Розстріляного відродження.

  2 жовтня

Ґрем Ґрін (1904-1991 рр.) – англійський письменник і драматург.

Багряний Іван (Лозов'ягін Іван Павлович) (1906-1963 рр.) – український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.

  3 жовтня

Люко Дашвар (Чернова Ірина Іванівна) (1957 р.) – українська письменниця, сценаристка, журналістка. Лауреатка літературної премії "Коронація слова". Володарка титулу "Золотий письменник України" (2012).

  4 жовтня

Луї Анрі Буссенар (1847-1910 рр.) – французький письменник, автор пригодницьких романів та мандрівник.

  9 жовтня

Бажан Микола Платонович (1904-1983 р.) – український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч. Народився у Кам'янці-Подільському.

10 жовтня

Джузеппе Верді (1813-1901 рр.) – італійський композитор, диригент.

Матвієнко Ніна Митрофанівна (1947-2023 рр.) – українська співачка, народна артистка України (1985), лауреатка премії ім. Т. Г. Шевченка (1988), герой України. Член Спілки кінематографістів України (1989). Її називають "золотим голосом України".

15 жовтня

Фрідріх Ніцше (1844-1900 рр.) – німецький філософ.

16 жовтня

Оскар Уайльд (1854-1900 рр.) – видатний ірландський англомовний поет, драматург, письменник, есеїст.

21 жовтня

Орлик Пилип Степанович (1672-1742 рр.) – гетьман України в 1710-1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом у квітні 1710 року склав "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького", які пізніше дістали назву "Конституція Пилипа Орлика". Цей документ є однією з перших конституцій Європи.

Альфред Нобель (1833-1896 рр.) – шведський хімік, винахідник, підприємець і благодійник.

Лада Лузіна (Кучерова Владислава Миколаївна) (1975 р.) – українська письменниця, журналістка, театральна критикиня. Володарка титулу "Золотий письменник України" (2012).

23 жовтня

Джанні Родарі  (1920-1980 рр.) – італійський дитячий письменник, журналіст.

25 жовтня

Пабло Пікассо  (1881-1973 рр.) – іспанський і французький художник, працював переважно у Франції, один із найвидатніших митців ХХ століття. 

26 жовтня

Лис Володимир Савович  (1950 р.) – український журналіст, драматург, письменник. Володар титулу "Золотий письменник України" (2016).