Як передає Укрінформ, День української писемності та мови започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".
До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця за юліанським календарем. Коли Україна у 2023 році перейшла на новий церковний календар, то дати всіх фіксованих свят змістились на 13 днів. Відповідно, й день вшанування Нестора-Літописця та День української мови з 9 листопада перенесли на 27 жовтня.
Щороку в Україні до Дня писемності та мови проходять заходи, які популяризують українську мову в Україні та за кордоном. Зокрема, традиційно проводять Диктант національної єдності. Авторкою радіодиктанту національної єдності у 2024 році стала Оксана Забужко. Назва радіодиктанту - "Магія голосу". Текст читав поет і військовий Павло Вишебаба.
Як виникла ідея відзначати День української писемності та мови?
Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення.
Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”.
За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи помози рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.
Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.
Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.
Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.
Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.
У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови. В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови. Днем святкування обрали 9 листопада, оскільки саме в цей день церква вшановує пам’ять Нестора-Літописця, який робив свої історичні нотатки протоукраїнською мовою.
Цікаві факти
Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.
Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.
Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.
Чому важливий цей день?
Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності зі своїми нащадками, своєю родиною, національністю.
Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.
Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях.
Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.
Сучасні газети, журнали, теленовини та радіо мають неабиякий вплив на людей, тому важливо, щоб вони транслювали правильну українську мову.