середа, 1 жовтня 2025 р.


 




  • 1.10 - День захисників і захисниць України, День ветерана, День українського козацтва, Міжнародний день людей похилого віку, Покрова Пресвятої Богородиці
  • 4.10 - Всесвітній день тварин
  • 5.10 - День територіальної оборони України, День учителя
  • 6.10 - Міжнародний день лікаря
  • 8.10 - День юриста
  • 9.10 - Всесвітній день пошти
  • 10.10 - День працівників стандартизації та метрології
  • 11.10 - День працівників целюлозно-паперової промисловості
  • 12.10 - День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, День художника, День профспілок України
  • 15.10 - Всесвітній день боротьби з раком грудей
  • 18.10 - Європейський день боротьби з торгівлею людьми
  • 19.10 - День відповідальності людини, День працівників харчової промисловості.
  • 20.10.10 - Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози
  • 27.10 - День української писемності та мови
  • 28.10 - День визволення України від фашистських загарбників
  • 31.10 - Міжнародний день Чорного моря

вівторок, 30 вересня 2025 р.

 


Всеукраїнський день бібліотек, що традиційно відзначають в Україні у вересні, свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, про визнання тієї великої ролі, яку відіграє в державі така поважна інституція, як бібліотека.

Що це за день?

Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є незмінною протягом всієї історії. Бібліотеки й дотепер залишаються особливим місцем, де люди мимоволі стишують голос, і чутно лише шурхіт сторінок, а повітря неповторно пахне типографською фарбою, клеєм і трохи пилом — адже книги можуть зберігатися століттями і дарувати свою мудрість не одному поколінню читачів. Любов до книги властива нашому народу здавна, а важливість бібліотек для національної освіти, науки та культури є очевидною для держави. Тому в Україні встановлено особливе свято — Всеукраїнський день бібліотек, який ми щороку відзначаємо 30 вересня.

Як виникла ідея відзначати Всеукраїнський День бібліотек?

Бібліотеки на нашій землі почали створювати за часів Русі — в IX-XI століттях. Найчастіше зібрання книг розміщувалися в монастирях, церквах та школах, а їхнім наповненням займалися князі та священники. В той час з’явилася й цензура з боку духівництва — церковні книги популяризувалися й активно переписувалися, натомість апокрифічні, тобто не включені до церковного канону, могли заборонити. Окрім книг, у бібліотеках зберігалися державні документи та їхні копії.

Ярослав Мудрий

Збирання книг князь Ярослав Мудрий вважав вкрай потрібною справою, тому в 1037 році відкрив при соборі Святої Софії державну бібліотеку. Більшість книг у ній були релігійного змісту, але траплялися і філософські, природничі та інші твори, в тому числі іноземних авторів, при цьому велика увага надавлася перекладу та переписуванню таких книг. Доля цієї бібліотеки невідома — частина дослідників стверджують, що книги згоріли під час захоплення Києва військом Батия в 1240 році, інші вважають, що бібліотеку встигли сховати і вона досі знаходиться десь у невідомих підземних сховищах.

Часті Питання та відповіді про Всеукраїнський День бібліотек

Яку кількість книг зберігали бібліотеки Русі?

Історики вважають, що з часу хрещення Русі до XIII століття загальний бібліотечний фонд держави містив до 140 тисяч томів, з них 90 тисяч були церковними книгами. 10 тисяч церков та 500 монастирів мали тоді власні бібліотеки.

Скільки бібліотек в Україні діють на сьогоднішній день та скількох читачів вони обслуговують?

Станом на 2019 рік, в нашій країні налічувалося близько 15,5 тисяч публічних бібліотек, послугами яких користувалися більш ніж 11 мільйонів українців.

Яка з діючих бібліотек в нашій країні є найстарішою?

Це Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, яку було засновано в 1608 році. Свого часу серед читачів цього закладу були відомі історичні персони, зокрема, легендарний гетьман Богдан Хмельницький.  

Чи є в Україні пам’ятники, присвячені бібліотекам?

Так, у Києві є пам’ятний знак на честь першої бібліотеки, створеної Ярославом Мудрим. Його встановлено в 1969 році на території Софійського собору у вигляді брили з граніту із зображенням князя Ярослава та сторінки давнього літопису. Автор пам’ятника — український скульптор Іван Кавалерідзе.

Яка бібліотека в нашій країні є найбільшою?

Це Національна бібліотека України імені Вернадського. За кількістю примірників книг та періодичних видань — 16 мільйонів — цей заклад перший в Україні та посідає 18 місце у світовому рейтингу. 

Як відзначати Всеукраїнський День бібліотек?

Найлогічніший спосіб долучитися до цього свята — відвідати будь-яку місцеву бібліотеку, тим більше, що 30 вересня ці заклади влаштовують святкові заходи — виставки та презентації, а також розповідають про свою історію. Та й просто вибрати кілька книг зі стелажу або посидіти з цікавим журналом у читальному залі теж буде приємно і корисно.

Також у Всеукраїнський день бібліотек можна взяти участь в поповненні книжкового фонду — в якості подарунка принести з дому кілька прочитаних книг або купити нові.  

Вечір цього дня найкраще провести за читанням нової книги або перечитати стару, але улюблену. Також не зайвим буде прочитати щось цікаве разом з дітьми, адже любов до книги та повага до бібліотек формуються саме в дитячому віці. 

понеділок, 29 вересня 2025 р.

 


У день пам’яті жертв Бабиного Яру 29 вересня вшановуються 84-ті роковини від початку масових розстрілів мирного населення, військовополонених, ромів, євреїв, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 року). 

Лише за два дні 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. А впродовж двох років німецької окупації Бабин Яр «забрав» життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, українських націоналістів, полонених, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних, в’язнів концтаборів. Бабин Яр став одним з найбільших місць масових розстрілів цивільних, скоєних нацистами під час Другої світової війни.

Розстріли в Бабиному Яру розпочалися невдовзі після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і продовжувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Найстрашніші події відбулися 29-30 вересня, коли нацисти вбили близько 34 тисяч єврейських мешканців Києва. У німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion), а формальним приводом до початку стала радянська диверсія, в результаті якої був знищений Хрещатик 24 вересня.

Це одна із, на жаль, багатьох трагічних сторінок нашої історії, яка залишається болючим нагадуванням про минуле. Сьогодні, коли Україна знову страждає від війни, ми продовжуємо писати нові трагічні глави в історії.

Україна, яка об’єднує багато етнічних груп і національностей, ніколи не забуде і завжди пам’ятатиме про жахливу трагедію Бабиного Яру, адже терор, який зараз відбувається в Україні, має бути зупинений.

Сьогодні ми стаємо свідками не менш жорстоких й кривавих злочинів, що знову відбуваються на українській землі. Російський фашизм відроджується у вигляді рашизму, сповідуючи схожі методи: масові вбивства, тортури, викрадення людей, спалення тіл для приховування злочинів та насильницьке вивезення мирного населення, зокрема дітей. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано.

понеділок, 22 вересня 2025 р.

 



Національний день партизанської слави України: Історія та значення

Національний день партизанської слави України: Історія боротьби та пам’яті

Щороку 22 вересня в Україні оживають спогади про тих, хто в найтемніші часи Другої світової війни боровся за свободу рідної землі. Національний день партизанської слави — це не просто дата в календарі, а символ незламності, мужності та самопожертви. Це день, коли ми згадуємо героїв, які, ховаючись у лісах і болотах, завдавали нищівних ударів ворогу, ризикуючи всім. У цій статті ми зануримося в історію цього дня, розкриємо його значення та дізнаємося, як партизанський рух став невід’ємною частиною української боротьби за незалежність. А ще — зазирнемо в культурний і сучасний контекст, щоб зрозуміти, чому ця пам’ять жива й досі.

Цікаві факти про партизанський рух

Цікаві факти

  • 🌲 Найбільші партизанські бази розташовувалися в лісах Полісся, які через свою непрохідність стали справжньою фортецею для загонів.
  • 💥 Один із найвідоміших партизанських рейдів Ковпака тривав понад 100 днів і охопив території кількох областей, завдавши ворогу величезних втрат.
  • 📜 Багато партизанів вели щоденники, які стали цінними історичними джерелами про ті часи.
  • 👩 Жінки-партизанки часто виконували роль розвідниць і медсестер, ризикуючи не менше за чоловіків.
  • 🔔 У деяких селах партизани створювали підпільні школи, щоб діти могли продовжувати навчання навіть під час окупації.

Ці факти — лише маленька частина величезної історії партизанського руху. Вони показують, наскільки багатогранною була ця боротьба, як вона торкалася кожного аспекту життя. І кожен із цих пунктів — це нагадування про те, що за перемогою стоять не лише зброя, а й людська воля, творчість і надія.

Чому ми маємо пам’ятати про партизанів?

Пам’ять про партизанів — це не просто данина минулому. Це нагадування про те, що навіть у найскладніші часи народ може об’єднатися заради спільної мети. Історії про партизанів учать нас цінувати мир, але водночас бути готовими захищати його. Це уроки, які не втрачають актуальності ніколи.

Національний день партизанської слави — це привід зупинитися і подумати про те, що таке справжня мужність. Це день, коли ми згадуємо не лише великих командирів, а й безіменних героїв, які віддали життя за нас із вами. І, можливо, саме їхній приклад надихає нас сьогодні не здаватися, вірити в перемогу і йти вперед, незважаючи ні на що.

пʼятниця, 12 вересня 2025 р.





День комп’ютерника і програміста - неофіційне свято програмістів, що відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта. У високосні роки це свято потрапляє на 12 вересня, в невисокосного - на 13 вересня. Найчастіше слово «програмування» і все, з ним пов’язане, асоціюється у звичайної людини тільки...

Професійне свято працівників кінематографії
Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересн...
Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня
Традиційне святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94). Європейські види сп...

понеділок, 1 вересня 2025 р.

 


ВИЗНАЧНІ ДАТИ ВЕРЕСНЯ

Вересень — це не лише початок нового навчального року та осіннього сезону, а й час багатьох важливих подій.


Місяць розпочнеться з Дня знань, а далі в календарі – День нотаріату, День воєнної розвідки, День українського кіно, День фармацевта та багато інших свят.

1–7 вересня: початок навчального року та професійні дати

  • 1 вересня – традиційний День знань, старт нового навчального року.

  • 2 вересня – День нотаріату та День закінчення Другої світової війни.

  • 3 вересня – День хмарочоса

  • 5 вересня – Міжнародний день благодійності.

  • 6 вересня – відзначається професійне свято адміністратора ЦНАПів та День читання книг.

  • 7 вересня – одразу дві події: День воєнної розвідки України та День підприємця.

8–14 вересня: тиждень пам’яті та професій

  • 8 вересня – низка важливих міжнародних дат: День пам’яті жертв фашизму, Міжнародний день грамотності, солідарності журналістів, День вибачень, а також День фізіотерапії.

  • 9 вересня – святкують День краси, тестувальника, дизайнера-графіка та Всесвітній день сільського господарства.

  • 10 вересня – присвячений запобіганню самогубствам, а також гінекологічному здоров’ю.

  • 11 вересня – Всесвітній день боротьби з тероризмом.

  • 12 вересня – День фахівця радіоелектронної боротьби ЗСУ.

  • 13 вересня – багатий на дати: День фізкультури та спорту, День перукаря, програміста та українського кіно.

  • 14 вересня – День танкових військ, пам’яті жертв фашизму та церковне свято Воздвиження Хреста Господнього.

15–21 вересня: демократичні та військові дати

  • 15 вересня – Міжнародний день демократії та свято військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту ЗСУ.

  • 17 вересня – День рятівника в Україні.

  • 20 вересня – професійні свята хірургів, винахідників, раціоналізаторів і фармацевтів.

  • 21 вересня – Міжнародний день миру та День працівників лісу.

22–30 вересня: осіннє рівнодення та вшанування пам’яті

  • 22 вересня – День партизанської слави та осіннє рівнодення.

  • 25 вересня – Всесвітній день фармацевта.

  • 27 вересня – День вихователя і дошкільних працівників, а також Всесвітній день туризму.

  • 28 вересня – відзначається Міжнародний день дочок та День машинобудівника.

  • 29 вересня – вшановується пам'ять трагедії Бабиного Яру та святкується День отоларинголога.

  • 30 вересня – одразу дві дати: Міжнародний день перекладача та Всеукраїнський день бібліотек.

пʼятниця, 9 травня 2025 р.

 




9 травня Україна вперше разом з ЄС відзначає на державному рівні День Європи. В цей день ми згадуємо про історію європейської інтеграції та, як народи, що свого часу ворогували, зуміли об’єднатися заради спільного майбутнього. Наша держава подала заявку на вступ до Європейського Союзу в лютому минулого року. 

Після Другої світової війни Європа лежала в руїнах. Для економічного відновлення варто було забути про історичну ворожнечу, зокрема між Францією та Німеччиною, та почати спільними зусиллями будувати єдине майбутнє. 

Одним з тих, хто запропонував втілити спільний європейський проєкт на практиці, був міністр закордонних справ Франції Робер Шуман. Політик народився на прикордонні між Люксембургом, Францією та Німеччиною. Тому Роберт Шуман, як ніхто інший, знав, як це народитися в Люксембурзі, здобути освіту в Німеччині, а зробити політичну кар’єру у Франції.  

9 травня 1950 року було підписано документ, який увійде в історію як «Декларація Шумана». Декларація пропонувала створити Європейську спільноту вугілля і сталі. Але обов’язковою умовою для цього було франко-німецьке замирення.  

«Європа не буде створена відразу чи за єдиним планом. Вона буде побудована через конкретні досягнення, які спочатку створюють фактичну солідарність. Зближення європейських націй вимагає усунення давнього протистояння Франції та Німеччини. Будь-які дії повинні стосуватися насамперед цих двох країн», — стверджувалося в Декларації Шумана. 

Економічна інтеграція між Францією та Німеччиною згодом поширилася на інші країни Західної Європи. У квітні 1951 року було підписано Паризьку угоду, яка заснувала Європейську спільноту вугілля і сталі. Співзасновниками спільноти були Франція, Федеративна Республіка Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург. Угода вступила в дію вже у 1952 році та була чинною до 2002 року.   

Нідерландська версія Паризької угоди 1951 року



День Європи вперше було визнано святом Радою Європи у 1964 році. Вже у 1985 році Європейські спільноти визнали День Європи святом у ЄС. Дату 9 травня було обрано не випадково, а щоб вшанувати внесок Роберта Шумана в євроінтеграцію. На засіданні в Мілані у червні 1985 року Європейська Рада затвердила День Європи як святковий разом з прапором Європи.  Європейський Парламент визнав День Європи у 2008 році. 

Свято Дня Європи є одним із символів Євросоюзу — прапор, валюта євро, гімн та лозунг. Нагадаємо, що гімном ЄС є «Ода радості» Людвіга ван Бетховена, а лозунгом вислів латиною In varietate concordia (Об’єднані в різноманітті).  

Кожна країна має свої традиції святкування Дня Європи. У Німеччині влаштовують європейський тиждень, в Люксембурзі 9 травня вихідний, в Польщі проводять Парад Шумана.   

Зазвичай євроінституції в Люксембурзі, Брюсселі та Страсбурзі проводять офіційні заходи з вшанування пам’яті Робера Шумана та інших політиків, що об’єднали Європу після Другої світової. Варто згадати й Жана Монне, який був президентом Європейської спільноти вугілля і сталі у 1952–1955 роках. Нині його ім’ям названі навчальні та наукові проєкти, які теж сприяють інтеграції України в Євросоюзі. 

Німецький канцлер Конрад Аденауер був серед тих, хто теж сприяв успішності європейського проєкту. Франко-німецький тандем став запорукою подальшої євроінтеграції. Хоча в самій Франції День Європи не є вихідним. 

В Україні День Європи почали святкувати ще у 2003 році. Враховуючи події Євромайдану та підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році, це свято набуло не просто символічного значення. У червні 2022 року Україна отримали кандидатський статус ЄС. Нині ключовим питанням є початок переговорів про вступ України до Євросоюзу. 

Українці вже довели власною боротьбою проти російських окупантів свою європейську ідентичність. 

І те, що сьогодні ми святкуємо День Європи разом з ЄС, дуже важливо. 

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина підкреслила значення Дня Європи за нинішніх умов.

— Ми є частиною родини європейських держав зі спільними цінностями та прагненнями, а Збройні Сили України міцно стоять на захисті всієї Вільної Європи.

Наш шлях повернення до родини країн Євросоюзу — це незворотний шлях, Європейський Союз своїми діями підтверджує — майбутнє України — в ЄС. Дедалі більше ми інтегруємось в європейський простір, адаптуємо національне законодавство до відповідного європейського, впроваджуємо норми та стандарти ЄС. А отже прагнемо також якнайшвидше повернутись назад в європейську родину, реінтегруватись у культурний та ціннісний вимір Євросоюзу. 

— День Європи набуває особливого значення, адже для українців він є, зокрема, символом боротьби за свободу та європейське майбутнє, де в основі політик — добробут та права кожного громадянина, — наголосила Ольга Стефанішина. 


четвер, 8 травня 2025 р.

 

8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років


У 2023 році Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні (Закон України 29 травня 2023 року № 3107-IX)

8 травня ми вшановуємо подвиг українського народу, його вагомий внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлюємо повагу усім борцям проти нацизму, увічнюємо пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни. Також у цей травневий день ми утверджуємо спадкоємність традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників нашої Вітчизни, консолідуємо суспільство навколо ідеї захисту України, яка є актуальною, як ніколи раніше.

Ми приєдналися до європейської традиції відзначення цієї дати. Для Європи 8 травня - точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановуватиме кожного, хто боровся з нацизмом. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять мирні цивільні люди, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, діти війни, примусові робітники. Адже війна - це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це - долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн - у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Обидва тоталітарні режими під час окупації території України здійснювали численні злочини проти цивільного населення - Голокост, масові вбивства та депортації народів. Втрати українців у Другій світовій - близько 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів - цивільних та три мільйони військових).

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів - нацистського і комуністичного, а також через лицемірну “політику умиротворення” щодо Гітлера провідних країн світу. Тому важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

Нині спадкоємицею сталінського режиму є Російська Федерація, яка привласнює перемогу над нацизмом, маніпулює власними громадянами і намагається залякати світ.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога - результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Кульмінацією цієї агресивної політики Російської Федерації став напад на Україну в 2014 році та злочинне повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

Друга світова війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Ця історія добре ілюструє, в який спосіб спільноти досягають важливих перемог.

Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення - перемогти загарбника.

Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак пам’яті.




четвер, 1 травня 2025 р.

 



  • 1 травня - День праці
  • 6 травня - День піхоти

  • 8 травня - День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

  • 9 травня - День Європи

  • 11 травня - День матері

  • 14 травня - День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

  • 15 травня - День вишиванки

  • - День сім'ї та Міжнародний день сім'ї

  • 17 травня - День науки

  • 18 травня - День резервіста України, День пам'яті жертв політичних репресій, День боротьби за права кримськотатарського народу

  • 23 травня - День морської піхоти України

  • 24 травня - День слов'янської писемності і культури

  • 25 травня - День Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, День хіміка

  • 29 травня - Міжнародний день миротворців

  • 31 травня - Всесвітній день без тютюнуДень працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. 

Травень традиційно починається з Дня праці 1 травня - державного свята та вихідного дня. Особливе місце займає День пам'яті та перемоги над нацизмом 8 травня - дата, що набула нового значення в контексті російської агресії проти України. Важливою датою є День матері, який відзначають у другу неділю травня (11 травня 2025 року). День Європи 9 травня підкреслює європейський вибір України, а День науки 17 травня вшановує внесок українських науковців у розвиток держави.

субота, 19 квітня 2025 р.

 


Здавна кожен регіон України мав свої традиції та особливості писанкарства. Одного погляду на писанку було достатньо, щоб сказати в якій області її було виготовлено та що саме хотів сказати автор писанки (деякі з писанок розповідали цілі історії про життя людини чи цілої родини). То якими ж були відмінності між писанками різних областей.



Лемківщина. Тут поширеними були одно- та двоколірні писанки: червоні, жовті, помаранчеві, зелені, блакитні та білі (чорний колір майже не зустрічався). На великодніх писанках лемки зображали сонце, зорі, хрести та троянди (ружі).

 



На писанках Бойківщини нараховувалось до 100 варіацій малюнків: зірки, кривульки, тричверті, спіралі тощо. Кожен символ ніс своє значення. Наприклад, арійський символ сонця (свастика) був побажанням довголіття та щастя, кривульки та спіралі – символізували «нитку життя (долі), життєвий шлях» та вічність руху сонця.

 


Писанки Гуцульщини вважались найінформативнішими – на них можна було прочитати цілу історію про життя людини. Початково гуцульські писанки мали жовтогаряче забарвлення, пізніше на них з’явились й інші кольори: блакитний, червоний, рожевий та фіолетовий. Кожен колір мав символічне значення: чорний – земля,червоний – життя, сила, здоров’я та кохання, білий – чистота та святість, жовтий – колір сонця та достатку, зелений – весна та пробудження природи від зимового сну. Серед візерунків на гуцульських писанках зустрічаються хрест (символ Бога), трикутник (подружня пара), драбинка (символ прагнення до вищого), дерево (древо життя, древо роду), а також тваринні та рослинні мотиви: дубові листочки (сила), колоски (достаток, гарний врожай), пташки. Гуцульські писанки вирізняються тонкістю, ніжністю та мініатюрністю.



Космацькі писанки є більш барвистим різновидом гуцульських писанок. Традиційно на них зображали геометричні візерунки, які поєднувались з деревом життя (гілочкою з птахами), гуцульською хатою, кониками, метеликами, рибками тощо. Зустрічаються на них і квіти-ружі.




Покутські писанки мають зелене, синє, червоне, коричневе або жовте тло, на яке нанесено великий малюнок з рослинними мотивами та ліній, які ділять писанку навпіл або на більше дрібних частин. Характерною ознакою цих писанок є яскраві контрастні плями на всій площині яйця.


На Буковині популярними були геометричні малюнки досить великого розміру. Серед орнаментів зустрічались смужки, розети, які розміщувались на темно-червоному або чорному тлі.

 


Прикарпатські писанки мають жовте, помаранчеве та чорне забарвлення. На писанках зображають церкви з хрестами, свастику та розп'яття зі схематично зображеною людиною.

 


Сокальські писанки вирізняються деталізованими переважно рослинними мотивами, нанесеними на червоне, чорне, темно-зелене чи бузкове тло (інколи малюнки наносять і на нефарбовані яйця). Серед популярних орнаментів: дубове листя, гачкові хрести, решітки, сонечка, вітрячки, метелики тощо.

На Поділлі поширені писанки темних кольорів: чорного, фіолетового та коричневого. Візерунки також мають неяскраве забарвлення: чорного, червоного та білого кольору (інколи зустрічається жовтий та зелений). Серед орнаментів геометричні, рослинні та тваринні мотиви: дубове листя, курячі лапки, черепашки тощо. На писанках-подарунках малювати візерунки-побажання. Наприклад, для дітей зображали квіточки та метеликів, для хліборобів – колоски, як символ гарного врожаю.

У Причорномор’ї найпопулярнішими кольорами для писанок було поєднання синього та зеленого, червоного та чорного, а також жовтого та зеленого кольорів. Орнаменти найчастіше були геометричні та рослинні.


На Наддніпрянщині на писанках зображали рослинні мотиви на чорному, темно-вишневому, червоному, інколи й зеленому тлі. Писанку розділяли на поля. Квіти завжди зображували розгорнутими і вони мали біле, жовте та червоне забарвлення.

Писанки Полтавщини були білого, жовтого та зеленого кольорів з червоними, коричневими, чорними та зеленими орнаментами. Основним мотивом розпису були рослинні мотиви, які доповнювались зображенням людей та тварин.

Писанки з Київщини дещо схожі на полтавські, однак тут частіше зустрічаються геометричні мотиви (трикутники, зірочки), тваринні (курячі лапки) та зображення квітів. Кольори орнаментів більш насиченні та досить великого розміру. Київські писанки вирізняються яскравими зображеннями солярних знаків та рослинних мотивів.


На Чернігівщині переважають писанки білого, червоного та чорного кольорів. Серед орнаментів солярні та рослинні мотиви (геометричні майже не зустрічаються): хмелики, ружі, безконечники, хвильки тощо.

 Для писанок Запоріжжя характерні рослинні мотиви, зображенні широкими лініями чорного та червоного кольорів.

На дніпропетровських писанках вдало поєднуються геометричні та рослинні орнаменти насичених кольорів.




Солярні мотиви та знаки води – характерні орнаменти на писанках Черкащини. Найчастіше на них зображають схід сонця, як символ нового життя.




Писанки Тернопільщини прикрашають хвильки, безкінечники, кривульки, павучки та квіти. Також тут поширенні чорні писанки з орнаментом білого, синього, жовтого (інколи червоного) кольорів.

Волинську писанку ділять на кілька парних полів, на яких зображають вітрячки, грабельки та спіральки, на вишневому або зеленому тлі – колір орнаменту: жовтий, помаранчевий, червоний, білий, рожевий. На писанках поширене поєднання геометричних та рослинних орнаментів: символів родючості, землі та води (трикутники, решіточки, хвилясті лінії).

Писанки Львівщини мають геометричні візерунки (трикутники), солярні мотиви та рослинні орнаменти. На деяких зустрічаються зображення птахів, хрестів, символи води. Для львівських писанок притаманна деталізація та дрібність малюнку.

 


На писанках Житомирщини зустрічаються рослинні мотиви та дзеркальна симетрія (писанку часто ділять на чотири частини і кожна є віддзеркаленням). Найпоширеніші орнаменти – дзвоники, тюльпани та троянди.

На рівненських писанках найчастіше зустрічаються геометричні та рослинні мотиви, зображенні на зеленому або червоному тлі. Колір орнаменту білий, червоний, жовтий, зелений.

На Вінниччині та Хмельниччині писанки мають яскраві геометричні та рослинні орнаменти досить великого розміру. Цим писанкам притаманна певна грубість виконання та форм. Орнаменти: паралельні лінії (символ води), зиґзаґи, спіралі, кривульки, свасти та ламанні хрести.


Писанки Сумщини традиційно ділять на дві частини (малюнок на кожну наносить однаковий). Характерні орнаменти: солярні знаки (зорі, сонечко). Кольори орнаменту червоний, білий (тло найчастіше чорного кольору, як і в тернопільських писанок).


Харківські писанки мають темне забарвлення: чорний, темно-червоний або зелений кольори. Орнаменти спокійних кольорів: коричневого, жовтого, білого. Найпоширеніші символи: дубові листочки, тюльпани, ружі, зірки.

 Для писанок Південної України характерні яскраві та контрастні кольори, великі малюнки з невеликою кількістю деталей. Поширеними є геометричні мотиві, що поєднуються рослинними символами.