пʼятниця, 9 травня 2025 р.

 




9 травня Україна вперше разом з ЄС відзначає на державному рівні День Європи. В цей день ми згадуємо про історію європейської інтеграції та, як народи, що свого часу ворогували, зуміли об’єднатися заради спільного майбутнього. Наша держава подала заявку на вступ до Європейського Союзу в лютому минулого року. 

Після Другої світової війни Європа лежала в руїнах. Для економічного відновлення варто було забути про історичну ворожнечу, зокрема між Францією та Німеччиною, та почати спільними зусиллями будувати єдине майбутнє. 

Одним з тих, хто запропонував втілити спільний європейський проєкт на практиці, був міністр закордонних справ Франції Робер Шуман. Політик народився на прикордонні між Люксембургом, Францією та Німеччиною. Тому Роберт Шуман, як ніхто інший, знав, як це народитися в Люксембурзі, здобути освіту в Німеччині, а зробити політичну кар’єру у Франції.  

9 травня 1950 року було підписано документ, який увійде в історію як «Декларація Шумана». Декларація пропонувала створити Європейську спільноту вугілля і сталі. Але обов’язковою умовою для цього було франко-німецьке замирення.  

«Європа не буде створена відразу чи за єдиним планом. Вона буде побудована через конкретні досягнення, які спочатку створюють фактичну солідарність. Зближення європейських націй вимагає усунення давнього протистояння Франції та Німеччини. Будь-які дії повинні стосуватися насамперед цих двох країн», — стверджувалося в Декларації Шумана. 

Економічна інтеграція між Францією та Німеччиною згодом поширилася на інші країни Західної Європи. У квітні 1951 року було підписано Паризьку угоду, яка заснувала Європейську спільноту вугілля і сталі. Співзасновниками спільноти були Франція, Федеративна Республіка Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург. Угода вступила в дію вже у 1952 році та була чинною до 2002 року.   

Нідерландська версія Паризької угоди 1951 року



День Європи вперше було визнано святом Радою Європи у 1964 році. Вже у 1985 році Європейські спільноти визнали День Європи святом у ЄС. Дату 9 травня було обрано не випадково, а щоб вшанувати внесок Роберта Шумана в євроінтеграцію. На засіданні в Мілані у червні 1985 року Європейська Рада затвердила День Європи як святковий разом з прапором Європи.  Європейський Парламент визнав День Європи у 2008 році. 

Свято Дня Європи є одним із символів Євросоюзу — прапор, валюта євро, гімн та лозунг. Нагадаємо, що гімном ЄС є «Ода радості» Людвіга ван Бетховена, а лозунгом вислів латиною In varietate concordia (Об’єднані в різноманітті).  

Кожна країна має свої традиції святкування Дня Європи. У Німеччині влаштовують європейський тиждень, в Люксембурзі 9 травня вихідний, в Польщі проводять Парад Шумана.   

Зазвичай євроінституції в Люксембурзі, Брюсселі та Страсбурзі проводять офіційні заходи з вшанування пам’яті Робера Шумана та інших політиків, що об’єднали Європу після Другої світової. Варто згадати й Жана Монне, який був президентом Європейської спільноти вугілля і сталі у 1952–1955 роках. Нині його ім’ям названі навчальні та наукові проєкти, які теж сприяють інтеграції України в Євросоюзі. 

Німецький канцлер Конрад Аденауер був серед тих, хто теж сприяв успішності європейського проєкту. Франко-німецький тандем став запорукою подальшої євроінтеграції. Хоча в самій Франції День Європи не є вихідним. 

В Україні День Європи почали святкувати ще у 2003 році. Враховуючи події Євромайдану та підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році, це свято набуло не просто символічного значення. У червні 2022 року Україна отримали кандидатський статус ЄС. Нині ключовим питанням є початок переговорів про вступ України до Євросоюзу. 

Українці вже довели власною боротьбою проти російських окупантів свою європейську ідентичність. 

І те, що сьогодні ми святкуємо День Європи разом з ЄС, дуже важливо. 

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина підкреслила значення Дня Європи за нинішніх умов.

— Ми є частиною родини європейських держав зі спільними цінностями та прагненнями, а Збройні Сили України міцно стоять на захисті всієї Вільної Європи.

Наш шлях повернення до родини країн Євросоюзу — це незворотний шлях, Європейський Союз своїми діями підтверджує — майбутнє України — в ЄС. Дедалі більше ми інтегруємось в європейський простір, адаптуємо національне законодавство до відповідного європейського, впроваджуємо норми та стандарти ЄС. А отже прагнемо також якнайшвидше повернутись назад в європейську родину, реінтегруватись у культурний та ціннісний вимір Євросоюзу. 

— День Європи набуває особливого значення, адже для українців він є, зокрема, символом боротьби за свободу та європейське майбутнє, де в основі політик — добробут та права кожного громадянина, — наголосила Ольга Стефанішина. 


четвер, 8 травня 2025 р.

 

8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років


У 2023 році Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні (Закон України 29 травня 2023 року № 3107-IX)

8 травня ми вшановуємо подвиг українського народу, його вагомий внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлюємо повагу усім борцям проти нацизму, увічнюємо пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни. Також у цей травневий день ми утверджуємо спадкоємність традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників нашої Вітчизни, консолідуємо суспільство навколо ідеї захисту України, яка є актуальною, як ніколи раніше.

Ми приєдналися до європейської традиції відзначення цієї дати. Для Європи 8 травня - точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановуватиме кожного, хто боровся з нацизмом. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять мирні цивільні люди, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, діти війни, примусові робітники. Адже війна - це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це - долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн - у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Обидва тоталітарні режими під час окупації території України здійснювали численні злочини проти цивільного населення - Голокост, масові вбивства та депортації народів. Втрати українців у Другій світовій - близько 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів - цивільних та три мільйони військових).

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів - нацистського і комуністичного, а також через лицемірну “політику умиротворення” щодо Гітлера провідних країн світу. Тому важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

Нині спадкоємицею сталінського режиму є Російська Федерація, яка привласнює перемогу над нацизмом, маніпулює власними громадянами і намагається залякати світ.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога - результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Кульмінацією цієї агресивної політики Російської Федерації став напад на Україну в 2014 році та злочинне повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

Друга світова війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Ця історія добре ілюструє, в який спосіб спільноти досягають важливих перемог.

Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення - перемогти загарбника.

Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак пам’яті.




четвер, 1 травня 2025 р.

 



  • 1 травня - День праці
  • 6 травня - День піхоти

  • 8 травня - День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

  • 9 травня - День Європи

  • 11 травня - День матері

  • 14 травня - День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

  • 15 травня - День вишиванки

  • - День сім'ї та Міжнародний день сім'ї

  • 17 травня - День науки

  • 18 травня - День резервіста України, День пам'яті жертв політичних репресій, День боротьби за права кримськотатарського народу

  • 23 травня - День морської піхоти України

  • 24 травня - День слов'янської писемності і культури

  • 25 травня - День Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, День хіміка

  • 29 травня - Міжнародний день миротворців

  • 31 травня - Всесвітній день без тютюнуДень працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. 

Травень традиційно починається з Дня праці 1 травня - державного свята та вихідного дня. Особливе місце займає День пам'яті та перемоги над нацизмом 8 травня - дата, що набула нового значення в контексті російської агресії проти України. Важливою датою є День матері, який відзначають у другу неділю травня (11 травня 2025 року). День Європи 9 травня підкреслює європейський вибір України, а День науки 17 травня вшановує внесок українських науковців у розвиток держави.