Всеукраїнський день бібліотек, що традиційно відзначають в Україні у вересні, свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, про визнання тієї великої ролі, яку відіграє в державі така поважна інституція, як бібліотека.

Що це за день?

Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є незмінною протягом всієї історії. Бібліотеки й дотепер залишаються особливим місцем, де люди мимоволі стишують голос, і чутно лише шурхіт сторінок, а повітря неповторно пахне типографською фарбою, клеєм і трохи пилом — адже книги можуть зберігатися століттями і дарувати свою мудрість не одному поколінню читачів. Любов до книги властива нашому народу здавна, а важливість бібліотек для національної освіти, науки та культури є очевидною для держави. Тому в Україні встановлено особливе свято — Всеукраїнський день бібліотек, який ми щороку відзначаємо 30 вересня.

Як виникла ідея відзначати Всеукраїнський День бібліотек?

Бібліотеки на нашій землі почали створювати за часів Русі — в IX-XI століттях. Найчастіше зібрання книг розміщувалися в монастирях, церквах та школах, а їхнім наповненням займалися князі та священники. В той час з’явилася й цензура з боку духівництва — церковні книги популяризувалися й активно переписувалися, натомість апокрифічні, тобто не включені до церковного канону, могли заборонити. Окрім книг, у бібліотеках зберігалися державні документи та їхні копії.

Ярослав Мудрий

Збирання книг князь Ярослав Мудрий вважав вкрай потрібною справою, тому в 1037 році відкрив при соборі Святої Софії державну бібліотеку. Більшість книг у ній були релігійного змісту, але траплялися і філософські, природничі та інші твори, в тому числі іноземних авторів, при цьому велика увага надавлася перекладу та переписуванню таких книг. Доля цієї бібліотеки невідома — частина дослідників стверджують, що книги згоріли під час захоплення Києва військом Батия в 1240 році, інші вважають, що бібліотеку встигли сховати і вона досі знаходиться десь у невідомих підземних сховищах.

Часті Питання та відповіді про Всеукраїнський День бібліотек

Яку кількість книг зберігали бібліотеки Русі?

Історики вважають, що з часу хрещення Русі до XIII століття загальний бібліотечний фонд держави містив до 140 тисяч томів, з них 90 тисяч були церковними книгами. 10 тисяч церков та 500 монастирів мали тоді власні бібліотеки.

Скільки бібліотек в Україні діють на сьогоднішній день та скількох читачів вони обслуговують?

Станом на 2019 рік, в нашій країні налічувалося близько 15,5 тисяч публічних бібліотек, послугами яких користувалися більш ніж 11 мільйонів українців.

Яка з діючих бібліотек в нашій країні є найстарішою?

Це Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, яку було засновано в 1608 році. Свого часу серед читачів цього закладу були відомі історичні персони, зокрема, легендарний гетьман Богдан Хмельницький.  

Чи є в Україні пам’ятники, присвячені бібліотекам?

Так, у Києві є пам’ятний знак на честь першої бібліотеки, створеної Ярославом Мудрим. Його встановлено в 1969 році на території Софійського собору у вигляді брили з граніту із зображенням князя Ярослава та сторінки давнього літопису. Автор пам’ятника — український скульптор Іван Кавалерідзе.

Яка бібліотека в нашій країні є найбільшою?

Це Національна бібліотека України імені Вернадського. За кількістю примірників книг та періодичних видань — 16 мільйонів — цей заклад перший в Україні та посідає 18 місце у світовому рейтингу. 

Як відзначати Всеукраїнський День бібліотек?

Найлогічніший спосіб долучитися до цього свята — відвідати будь-яку місцеву бібліотеку, тим більше, що 30 вересня ці заклади влаштовують святкові заходи — виставки та презентації, а також розповідають про свою історію. Та й просто вибрати кілька книг зі стелажу або посидіти з цікавим журналом у читальному залі теж буде приємно і корисно.

Також у Всеукраїнський день бібліотек можна взяти участь в поповненні книжкового фонду — в якості подарунка принести з дому кілька прочитаних книг або купити нові.  

Вечір цього дня найкраще провести за читанням нової книги або перечитати стару, але улюблену. Також не зайвим буде прочитати щось цікаве разом з дітьми, адже любов до книги та повага до бібліотек формуються саме в дитячому віці. 

 

У день пам’яті жертв Бабиного Яру 29 вересня вшановуються 84-ті роковини від початку масових розстрілів мирного населення, військовополонених, ромів, євреїв, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 року). 

Лише за два дні 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. А впродовж двох років німецької окупації Бабин Яр «забрав» життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, українських націоналістів, полонених, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних, в’язнів концтаборів. Бабин Яр став одним з найбільших місць масових розстрілів цивільних, скоєних нацистами під час Другої світової війни.

Розстріли в Бабиному Яру розпочалися невдовзі після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і продовжувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Найстрашніші події відбулися 29-30 вересня, коли нацисти вбили близько 34 тисяч єврейських мешканців Києва. У німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion), а формальним приводом до початку стала радянська диверсія, в результаті якої був знищений Хрещатик 24 вересня.

Це одна із, на жаль, багатьох трагічних сторінок нашої історії, яка залишається болючим нагадуванням про минуле. Сьогодні, коли Україна знову страждає від війни, ми продовжуємо писати нові трагічні глави в історії.

Україна, яка об’єднує багато етнічних груп і національностей, ніколи не забуде і завжди пам’ятатиме про жахливу трагедію Бабиного Яру, адже терор, який зараз відбувається в Україні, має бути зупинений.

Сьогодні ми стаємо свідками не менш жорстоких й кривавих злочинів, що знову відбуваються на українській землі. Російський фашизм відроджується у вигляді рашизму, сповідуючи схожі методи: масові вбивства, тортури, викрадення людей, спалення тіл для приховування злочинів та насильницьке вивезення мирного населення, зокрема дітей. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано.

 

Національний день партизанської слави України: Історія та значення

Національний день партизанської слави України: Історія боротьби та пам’яті

Щороку 22 вересня в Україні оживають спогади про тих, хто в найтемніші часи Другої світової війни боровся за свободу рідної землі. Національний день партизанської слави — це не просто дата в календарі, а символ незламності, мужності та самопожертви. Це день, коли ми згадуємо героїв, які, ховаючись у лісах і болотах, завдавали нищівних ударів ворогу, ризикуючи всім. У цій статті ми зануримося в історію цього дня, розкриємо його значення та дізнаємося, як партизанський рух став невід’ємною частиною української боротьби за незалежність. А ще — зазирнемо в культурний і сучасний контекст, щоб зрозуміти, чому ця пам’ять жива й досі.

Цікаві факти про партизанський рух

Цікаві факти

•  Найбільші партизанські бази розташовувалися в лісах Полісся, які через свою непрохідність стали справжньою фортецею для загонів.
•  Один із найвідоміших партизанських рейдів Ковпака тривав понад 100 днів і охопив території кількох областей, завдавши ворогу величезних втрат.
•  Багато партизанів вели щоденники, які стали цінними історичними джерелами про ті часи.
•  Жінки-партизанки часто виконували роль розвідниць і медсестер, ризикуючи не менше за чоловіків.
•  У деяких селах партизани створювали підпільні школи, щоб діти могли продовжувати навчання навіть під час окупації.

Ці факти — лише маленька частина величезної історії партизанського руху. Вони показують, наскільки багатогранною була ця боротьба, як вона торкалася кожного аспекту життя. І кожен із цих пунктів — це нагадування про те, що за перемогою стоять не лише зброя, а й людська воля, творчість і надія.

Чому ми маємо пам’ятати про партизанів?

Пам’ять про партизанів — це не просто данина минулому. Це нагадування про те, що навіть у найскладніші часи народ може об’єднатися заради спільної мети. Історії про партизанів учать нас цінувати мир, але водночас бути готовими захищати його. Це уроки, які не втрачають актуальності ніколи.

Національний день партизанської слави — це привід зупинитися і подумати про те, що таке справжня мужність. Це день, коли ми згадуємо не лише великих командирів, а й безіменних героїв, які віддали життя за нас із вами. І, можливо, саме їхній приклад надихає нас сьогодні не здаватися, вірити в перемогу і йти вперед, незважаючи ні на що.

День комп’ютерника і програміста - неофіційне свято програмістів, що відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта. У високосні роки це свято потрапляє на 12 вересня, в невисокосного - на 13 вересня. Найчастіше слово «програмування» і все, з ним пов’язане, асоціюється у звичайної людини тільки...

День українського кіно

Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересн...

День фізичної культури і спорту України

Традиційне святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94). Європейські види сп...

 

ВИЗНАЧНІ ДАТИ ВЕРЕСНЯ

Вересень — це не лише початок нового навчального року та осіннього сезону, а й час багатьох важливих подій.

Місяць розпочнеться з Дня знань, а далі в календарі – День нотаріату, День воєнної розвідки, День українського кіно, День фармацевта та багато інших свят.

1–7 вересня: початок навчального року та професійні дати

• 1 вересня – традиційний День знань, старт нового навчального року.

• 2 вересня – День нотаріату та День закінчення Другої світової війни.

• 3 вересня – День хмарочоса

• 5 вересня – Міжнародний день благодійності.

• 6 вересня – відзначається професійне свято адміністратора ЦНАПів та День читання книг.

• 7 вересня – одразу дві події: День воєнної розвідки України та День підприємця.

8–14 вересня: тиждень пам’яті та професій

• 8 вересня – низка важливих міжнародних дат: День пам’яті жертв фашизму, Міжнародний день грамотності, солідарності журналістів, День вибачень, а також День фізіотерапії.

• 9 вересня – святкують День краси, тестувальника, дизайнера-графіка та Всесвітній день сільського господарства.

• 10 вересня – присвячений запобіганню самогубствам, а також гінекологічному здоров’ю.

• 11 вересня – Всесвітній день боротьби з тероризмом.

• 12 вересня – День фахівця радіоелектронної боротьби ЗСУ.

• 13 вересня – багатий на дати: День фізкультури та спорту, День перукаря, програміста та українського кіно.

• 14 вересня – День танкових військ, пам’яті жертв фашизму та церковне свято Воздвиження Хреста Господнього.

15–21 вересня: демократичні та військові дати

• 15 вересня – Міжнародний день демократії та свято військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту ЗСУ.

• 17 вересня – День рятівника в Україні.

• 20 вересня – професійні свята хірургів, винахідників, раціоналізаторів і фармацевтів.

• 21 вересня – Міжнародний день миру та День працівників лісу.

22–30 вересня: осіннє рівнодення та вшанування пам’яті

• 22 вересня – День партизанської слави та осіннє рівнодення.

• 25 вересня – Всесвітній день фармацевта.

• 27 вересня – День вихователя і дошкільних працівників, а також Всесвітній день туризму.

• 28 вересня – відзначається Міжнародний день дочок та День машинобудівника.

• 29 вересня – вшановується пам'ять трагедії Бабиного Яру та святкується День отоларинголога.

• 30 вересня – одразу дві дати: Міжнародний день перекладача та Всеукраїнський день бібліотек.