10 грудня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. 

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

Декларацією закріплені, зокрема, такі основоположні права:

✔ право на працю (стаття 23): Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття; Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю; Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення; Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів;

✔ право на відпочинок (стаття 24): Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку; право на достатній життєвий рівень (стаття 25) – кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини;

✔ право на освіту (стаття 26): Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного. 

День є нагадуванням про гідність кожної особистості та важливість дотримання прав людини у всьому світі.

В умовах воєнного стану забезпечення реалізації, гарантування та захист прав і свобод людини є не лише важливим, а й надскладним завданням для держави. Права людини – це не лише юридичні норми, але й фундамент для побудови справедливого, мирного та прогресивного суспільства, а дотримання принципів рівності та поваги до людської гідності є основою для безпечного майбутнього."

 

7 грудня - Всесвітній день української хустки

Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.

Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила Станіславенко. Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.

День української хустки відзначають у День Катерини – одне з головних жіночих свят, оскільки ця свята вважається заступницею жіночої долі.

Цікаві факти про українську хустку

• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

• Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.

• Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.

• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.

• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.

• Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.

• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.

• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.

• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

Не зважаючи на «молодість», у свята вже є свої традиції. У цей день проводяться майстер-класи та конкурси на вміння зав’язувати хустинку. Адже тільки в Україні існує декілька десятків технік зав’язування. 

Також набирає обертів флешмоб «Зроби фото з хусткою». Дівчата постять у соціальних мережах свої фото та відео, на яких навчають інших мистецтву перетворення цього незначного, на перший погляд, елементу гардеробу на вишукану прикрасу.

 

День Збройних Сил України

Щороку 6 грудня Україна відзначає День Збройних Сил України — свято тих, хто стоїть на варті нашої незалежності вже четвертий рік повномасштабної війни. Це не якесь шаблонне свято, це дійсно справжня подія і можливість віддячити кожному хто боронить нашу країну в складі ЗСУ.

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

Не дивлячись на виниклі економічні та інші труднощі, які випали на долю нової незалежної української держави з розпадом Радянського Союзу, діючому складу українських військових вдалося не лише зберегти високий професіоналізм, боєготовність і хороші армійські традиції, але і стати однією з найсучасніших і боєздатних армій на пострадянському просторі. На сьогоднішній день сили українських миротворців широко затребувані всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.

До складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. У структуру Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!

 

Цей день був встановлений ООН у 1988 році для підвищення глобальної обізнаності про пандемію СНІДу, спричинену поширенням ВІЛ-інфекції. Метою є демонстрація міжнародної солідарності у боротьбі з хворобою, вшанування пам'яті жертв та заклик до посилення зусиль для запобігання новим випадкам інфікування. Символом дня є червона стрічка.

1 грудня у світі традиційно відзначають День боротьби зі СНІДом – дату, покликану нагадати про важливість профілактики, своєчасної діагностики та підтримки людей, які живуть із ВІЛ.

ВАЖЛИВО: Попри значний прогрес медицини, проблема залишається актуальною, а обізнаність – ключовим інструментом у стримуванні поширення вірусу.

Щороку цього дня у різних країнах проходять інформаційні кампанії, безкоштовні тестування, благодійні акції та освітні заходи. За оцінками міжнародних організацій, сьогодні у світі живуть мільйони людей із ВІЛ, і завдяки сучасним лікам більшість з них ведуть повноцінне життя.

Соціальна реклама боротьби зі СНІДом. Фото: Facebook

Більш того, вчасно розпочата терапія дозволяє знизити вірусне навантаження до невизначуваного рівня, що робить передачу вірусу неможливою.

Які знаменитості живуть зі СНІД?

Серед відомих людей, які відкрито заявили про свій діагноз і стали голосами підтримки для мільйонів, можна виокремити окремих акторів та співаків як у США, так і в Європі.

• Чарлі Шин – голлівудський актор, який у 2015 році повідомив про свій ВІЛ-статус і закликав суспільство позбутися упереджень.
• Кончіта Вурст – австрійська співачка та переможниця Євробачення, яка зізналася, що живе з ВІЛ кілька років і завдяки терапії почувається здоровою.
• Біллі Портер – знаменитий актор і співак, що теж відкрив свій діагноз, підкресливши важливість психологічної та медичної підтримки.

В Україні про важливість толерування ВІЛ-інфікованих людей раніше відкрито заговорили музиканти гурту «СКАЙ», випустивши красномовний кліп на пісню «Best Друг».

Лікування СНІД: який розвиток медицини і сучасні методи?

Медицина пройшла довгий шлях: якщо у 1980-х діагноз «ВІЛ» сприймався як смертельний вирок, то сьогодні це хронічне, але контрольоване захворювання.

Основу лікування складає антиретровірусна терапія (АРТ) – комбінація препаратів, яка пригнічує розмноження вірусу. Сучасні схеми стали значно простішими: часто достатньо однієї таблетки на день.

Нові методи медицини. Фото ілюстративне: Pixabay

Окрім лікування, активно застосовується PrEP – профілактичний препарат для людей із підвищеним ризиком інфікування. Також ефективними є PEP (післяконтактна профілактика), регулярне тестування та використання засобів захисту.

Але головне — інформованість і відсутність упереджень. Люди з ВІЛ не становлять загрози суспільству, а своєчасна терапія дозволяє їм жити так само довго та якісно, як і всім іншим.

ВІЛ не заважає виконанню професійних обов’язків. Люди з ВІЛ можуть працювати на рівні з іншими.Розголошення статусу — право людини. Вимога розкрити ВІЛ-статус порушує права працівника.
Толерантність створює здорову атмосферу. Кожен працівник заслуговує на повагу, незалежно від стану здоров’я.

 

Грудень – це місяць, коли міста вкриваються вогниками, а в повітрі відчувається передчуття дива. Саме зараз українці готуються до зимових свят, планують привітання й останні справи перед завершенням року. Календар свят на грудень традиційно насичений важливими державними, професійними та міжнародними подіями. Це і вшанування Збройних Сил України, і День святого Миколая, і підготовка до Нового року.

Календар свят на грудень 2025 року

• 1 грудня – Всесвітній день боротьби проти СНІДу, День працівників прокуратури, Міжнародний день невролога, Кіберпонеділок.
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства, Всесвітній день запобігання забрудненню, Всесвітній день комп’ютерної грамотності.
• 3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю, Міжнародний день дизайнерів та аніматорів.
• 4 грудня – День ракетних і артилерії України, Міжнародний день банків, Всесвітній день охорони дикої природи.
• 5 грудня – Міжнародний день волонтерів, День працівників статистики, День ґрунтознавця в Україні.
• 6 грудня – День Збройних Сил України, День святого Миколая.
• 7 грудня – Всесвітній день української хустки, Міжнародний день цивільної авіації, День місцевого самоврядування.
• 8 грудня – Всеукраїнський тиждень права (старт), Зелений понеділок.
• 9 грудня – Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці, Міжнародний день боротьби проти корупції, Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, Міжнародний день ветеринарної медицини, День техно-музики.
• 10 грудня – День прав людини, Міжнародний день прав тварин, День Нобеля, Всесвітній день футболу.
• 11 грудня – Міжнародний день гір, День застосунків, Міжнародний день танго.
• 12 грудня – День Сухопутних військ ЗСУ.
• 13 грудня – День різдвяного светра, День скрипки, День какао, День коня.
• 14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (День ліквідатора), День благодійності в Україні, День хорового співу (День хору).
• 15 грудня – День працівників суду України.
• 18 грудня – День військової контррозвідки Служби безпеки України (СБУ), Міжнародний день мігранта.
• 19 грудня – День адвокатури, Міжнародний день допомоги бідним, День емо, День потворного светра.
• 21 грудня – День Державної служби зайнятості України, Всесвітній день медитації, Всесвітній день баскетболу, День зимового сонцестояння.
• 22 грудня – День енергетика, День працівників дипломатичної служби України.
• 24 грудня – Святвечір, День працівників архівних установ України.
• 25 грудня – Різдво Христове.
• 26 грудня – Собор Пресвятої Богородиці, День різдвяної цукерки, День подарунків.
• 28 грудня – День короткометражного кіно, Міжнародний день кіно.
• 29 грудня – День інформаційно-медійних структур Міністерства оборони та Збройних Сил, Міжнародний день віолончелі.
• 31 грудня – Щедрий вечір або Маланка, День шампанського, День ухвалення рішень. А головне – ніч, коли українці зустрічатимуть Новий рік.