1 червня, в Україні та світі традиційно відзначається День захисту дітей.

Як передає Укрінформ, свято було засновано у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Уперше відзначалося у 1950 році в 51 країні світу.

В Україні День захисту дітей відзначається згідно з указом Президента від 30 травня 1998 року.

У 1959 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей. Проте Женевська декларація прав дитини 1924 року та Декларація прав дитини 1959 року носили лише декларативний та рекомендаційний характер, а для захисту і забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони й міжнародні договори. Тоді й постало питання щодо законодавства стосовно прав дітей.

Символом Міжнародного дня захисту дитини є зелений прапор, на якому намальовано п’ять фігурок людей різного кольору, які стоять на поверхні Землі. Це символізує об’єднання та розуміння різних народів світу, незалежно від раси та національності.

20 травня - День вишиванки.

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня.

Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років.

Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй.

Історія Дня вишиванки
День вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Ініціатором стала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.

Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.

Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.

Як святкують День вишиванки?

Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно.

Ювілейний 15-й рік Всесвітнього дня вишиванки присвячено українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема, проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.

Цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики. Як зазначають організатори свята, на різних площах, парках, пішохідних вулицях гратимуть традиційні музики (кобзарі, лірники, сопілкарі, трембітарі, дримбарі, цимбалісти тощо).
Цікаві факти про українську вишиванку

Українська вишиванка має дуже давнє походження. Як свідчать багато досліджень, вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.

Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок.

Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.

Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки.

Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

Іван Франко свого часу вміло поєднав українську вишиванку із буденним одягом. Він скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі.

Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру внесено до Книги рекордів України.

 

Основні свята та пам’ятні дати травня 2021

Травень традиційно багатий на важливі дати та свята, серед яких багато доволі цікавих та незвичних.

1 травня - День праці

2 травня - Великдень

3 травня - Всесвітній день свободи друку (преси)

8-9 травня - Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої Світової війни

9 травня - День Перемоги, День матері, День Європи (міжнародний)

15 травня - Міжнародний день сімей, День Європи (український), День на

15 травня- 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891-1940), російського прозаїка, уродженця м. Києва

 

16 травня - День пам’яті жертв політичних репресій, День молодіжних та дитячих громадських організацій, Всеукраїнський день працівників культури, Всесвітній день пам’яті людей, померлих від СНІДу

17 травня - Всесвітній день електрозв'язку та інформаційного суспільства

18 травня - Міжнародний день музеїв

21 травня -  Міжнародний день чаю

23 травня - Свято Героїв

24 травня - День слов'янської писемності та культури

25 травня - День філолога

29 травня - Міжнародний день миротворців ООН, День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження

30 травня - День хіміка, День Києва

31 травня - Всесвітній день без тютюну

 

 26 квітня, виповнюється 35-а річниця Чорнобильської катастрофи.

26 квітня 1986 року сталася найбільш серйозна техногенна катастрофа в історії цивільної ядерної енергетики - о 1 год. 23 хв. за київським часом з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. 

В історії багатостраждального українського народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.

31 рік тому вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів людей, показав, що «мирний атом» є доволі небезпечним як сама ядерна зброя.

26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на Чорнобильському реакторі № 4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом багатьох днів.  Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. В результаті аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі. Тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження. Важко збагнути, але в 10-кілометрову зону, напевно, вже ніколи не повернуться люди!

Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції сталася тільки у 2000 році.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям та життям.

Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.

 

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права (World Book and Copyright Day) був заснований під егідою ЮНЕСКО у 1995 році в пам'ять про відомих великих авторів, які народилися або померли в цей день: Вільям Шекспір, Моріс Дрюон, Памела Ліндон Треверс, Халлдор Лакснесс, Мігель де Сервантес-і-Сааведра, Інка Гарсіласо де ла Вега, Жозеп пла-і-Казадеваль, Мануель Мехіа Вальєхо. Свято створене з метою знаходити задоволення в читанні і поважати внесок авторів у соціальний і культурний прогрес людства.

Цікаві і важливі події в Україні та світі 23 квітня

• 1896 – в Нью-Йорку пройшов перший в Америці кіносеанс.
• 1907 – Джек Лондон відплив у кругосвітню подорож на двощогловому судні.
• 1956 – відбувся перший концерт Елвіса Преслі в Лас-Вегасі.
• 1959 – створено Спілку журналістів України (нині Національна спілка журналістів України).
• 1964 – в СРСР заснована фірма грамофонних платівок "Мелодія".
• 1965 – в космос запущено перший радянський супутник зв'язку "Молния-1".
• 1967 – стартував радянський космічний корабель "Союз-1", пілотований Володимиром Комаровим, який зазнав аварії і загинув при поверненні на Землю.
• 1975 – в Києві відкрився Український музей книги.

Хто народився 23 квітня

• 1564 – Вільям Шекспір, великий англійський поет, один із найкращих драматургів світу.
• 1880 – Михайло Фокін, російський і американський танцівник, хореограф, один з творців сучасного балету.
• 1891 – Сергій Прокоф'єв, російський радянський композитор, піаніст, диригент.
• 1918 – Моріс Дрюон, французький письменник.
• 1920 – Григорій Тютюнник, радянський і український поет, письменник-прозаїк.
• 1936 – Рой Орбісон, американський співак, композитор, гітарист, піонер рок-н-ролу.
• 1955 – Джуді Девіс, австралійська актриса кіно і телебачення.
• 1995 – Джіджі Хадід, американська супермодель.