Українська вишиванка: значення елементів орнаменту (геометричний, рослинний та тваринний орнамент на вишиванці)

Елементи орнаменту на вишиванці мають своє значення. Що означає той чи інший орнамент на вишиванці?

Вишиванка – це не лише елемент українського народного вбрання, а й складова нашого культурного надбання. Історія української вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався ще одяг скіфів, також вишитий одяг було прийнято носити у Київській Русі, про що є згадки мандрівників та істориків. В кожному регіоні України існують свої традиції вишивання та свої поширені елементи орнаменту. Що означає той чи інший елемент орнаменту на вишиванці?

Починаючи з 2006 року у кожний третій четвер травня відзначають день вишиванки. Всесвітній день вишиванки 2022 припадає на 19 травня. Це свято не прив'язане до державного чи релігійно свята, воно є швидше символічним. В умовах війни з росією та надзвичайної консолідації українського суспільства День вишиванки в Україні буде ще одним приводом заявити про те, що ми –  українці, вільний народ незалежної держави, яка відчайдушно бореться з російським загарбником. Кожен в цей день може одягнути вишиванку, підкресливши своє українське походження або ж свою солідарність з українським народом у ці непрості часи. Але вишиванку з яким орнаментом краще обрати?

Види орнаментів на вишиванці

Найбільш поширеними є 3 види орнаменту вишиванки:

1. Геометричний орнамент: лінії, геометричні фігури, хрести.
2. Рослинний орнамент: вишивіт квіти, дерева, гілки, листя.
3. Тваринний орнамент: птахи, звірі, риби або їхні окремі елементи (очі, кігті).

Звісно, сьогодні існують і вишиванки, в яких переплітаються різні віди орнаменту. Вишиванки з геометричним орнаментом, за народними повір'ями, краще носити чоловікам, з рослинними візерунками – жінкам. Вишиванки з тваринним орнаментом часто виступали у вигляді оберегів.

Значення різних символів на українських вишиванках

Вишиті на українських традиційних вишиванках символи мають такі значення:

Ромб – це символ родючості, а також матеріального добробуту родини.

Спіраль – зображується як уособлення плинності і циклічності часу, також є символом змін.

Восьмикутна зірка – символізує поєднання чоловічого та жіночого начала.

Квадрат – символ балансу в житті, порядку та успіху.

Хрест – оусоблення захисту від темних сил.

Калина – символ довголіття, родини та уособлення роду.

Мак – символізує захист від злих, темних сил, а також наближення здійснення мрій; також маки символізують пам'ять про загблих воїнів.

Вода – зображується у вигляді хвилястих ліній, символ захисту від злих сил.

Виноград – уособлення щасливого подружнього життя.

Барвінок – символ молодості, розвитку, досягнення мети.

Троянда – уособлення кохання та милосердя.

Соняшники – сивмол життя, щастя, енергійності.

Дуб – уособлення чоловічої сили.

Що означають різні кольори на українських вишиванках?

Щоб зробити правильний вибір, яку сорочку обрати на День вишиванки, варто ще й знати про значення різних кольорів на ній. У деяких регіонах України для вишивки сорочки використовується лише 2 кольори: чорний і червоний. Але така традиція є далеко не по всій Україні.

Отже, кольори на вишиванці мають такі значення:

►Червоний колір символізує сонце, захист, пристрасть, кохання, любов, удачі.

►Чорний колір означає сум, страждання. Часто червоний і чорний поєднують у вишиванці, щоб забезпечити певний життєвий баланс. Адже в житті завжджи є місце як радості, так і печалі.

►Зелений колір уособлює собою ріст, розвиток.

►Жовтий колір символізує енергію Сонця, радість, процвітання, багатство.

►Синій колір – це символ спокою і затишку.

►Білий колір – це уособлення чистоти, незайманості.

Знаючи, що означають елементи орнаменту та різні кольори, можна визначитися, яку сорочку надягнути на Всесвітній день вишиванки 2022.

 

ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ: МІЖНАРОДНІ СВЯТА ТА ПОДІЇ

• 1881 – Румунію проголошено королівством.
• 1925 – у Києві урочисто відкрито міст імені Євгенії Бош, побудований за проєктом Євгена Патона.
• 1940 – Вермахт вдерся на терени Бельгії, Нідерландів та Люксембургу.
• 1940 – Невілл Чемберлен подав у відставку з посади прем'єр-міністра Великої Британії. Новим британським прем'єром став Вінстон Черчилль.
• 1993 – у Киргизстані запроваджено національну валюту (сом).
• 1993 – на вершині Евересту одночасно зібралися 40 осіб з дев'яти експедицій — рекордна кількість людей на цій горі.
• 1995 – у Таджикистані запроваджено таджицький рубль, який у жовтні 2000 року замінено на сомоні.
• 2006 – землетрус силою 4,7 бала за шкалою Ріхтера відбувся в Греції. Його епіцентр знаходився за 40 км на південний схід від портового міста Салоніки на півночі країни.
• 2017 – випуск культового коміксу про походження Бетмена, "Бетмен: Рік перший", українською.

ХТО НАРОДИВСЯ 10 ТРАВНЯ

• 1891 – Махмуд Мухтар, єгипетський скульптор, вважається "батьком" модерної єгипетської скульптури.
• 1916 – Алла Лисянська, українська художниця.
• 1936 – Ел Сміт, американський блюзовий співак.
• 1938 – Марина Владі, французька акторка.
• 1939 – Максим Шостакович, радянський, німецький та американський композитор і диригент.
• 1956 – Владислав Лістьєв, журналіст, телеведучий.
• 1961 – Іван Малкович, український поет і видавець, власник і директор видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.
• 1977 – Нік Гайдфельд, німецький автоперегонник.
• 1986 – Віктор Андрущенко, білоруський хокеїст.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Й ТРАДИЦІЇ

• Ясний схід сонця обіцяє вітряне літо.
• Якщо випав дощ добрий, то хліба буде комора повна.
• Хмари по небу швидко пливуть – до затяжної негоди.
• Сова кричить – до похолодання.
• Якщо вранці трава суха, то ввечері можливий дощ.
• Увечері в низинах з'явився туман – до потепління.
• Вранці ясно, а вдень з'явилися купчасті хмари, які до вечора зникли – до заморозків.

 21 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Саме тому так важливо пам’ятати своє коріння та вітати рідних та близьких людей з цим чудовим святом. 

Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засноване ЮНЕСКО і вперше відсвятковане 2000 року. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. В ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.

Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями. Вітаю вас, дорогі друзі, з міжнародним днем рідної мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України!

 

Президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства», яким 16 лютого 2022 року проголошено Днем єднання українців.

Україна – це вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула. Я. Стецько

 15 ЛЮТОГО – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ

15 лютого – це день пам'яті про сумнозвісні події війни в Афганістані, вшанування усіх воїнів – інтернаціоналістів, кому довелося виконувати військовий обов’язок  на території інших країн.

З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам'яті приклади мужності і  вірності синів своєї Батьківщини, які з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму.

5 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 не повернуться додому ніколи. А тих, хто і зостався живим, моральне каліцтво супроводжуватиме все життя. Та вони не нарікають на долю, не вважають себе героями, хоч рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи..
Надзвичайно жорсткі та виснажливі умови підготовки, перемінливий клімат, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя робили перебування у «гарячій точці» просто неможливим. Таке зрозуміють тільки ті, хто воював і вижив у ті жахливі роки.
Та найстрашніше те, що ці хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, чи знайдуть вони собі місце у новому житті, житті без війни і смерті. Та всі розуміли одне – це занадто дорога ціна, ніщо не варте того, щоб платити саме такою ціною – ціною того, що відбувалося з ними тоді і що могло бути потім.
Про своє перебування на війні «афганці» не дуже поспішають розповідати. Вони скромно зауважують, мовляв, що тут говорити, війна і є війна – стріляють, убивають. Але навіть із скупих фраз-спогадів стає зрозуміло –кожен з них щохвилинно ризикував своїм життям.