Коли будемо святкувати Різдво 2024 року: історія та традиції одного з найбільших церковних свят

Щозими віряни відзначають Різдво Христове - найважливіше в році християнське свято, присвячене народженню Ісуса Христа у Віфлеємі. Згідно з Біблією, цього дня на небі запалилася яскрава зірка, яка сповістила християн про народження Месії.

Різдво в Україні має безліч давніх народних традицій. У ніч перед святом на Святвечір прийнято готувати 12 пісних страв. А на саме свято українці співають колядки, ставлять різдвяний вертеп і запрошують рідних у гості. Протягом багатьох століть різдвяні традиції залишаються незмінними, проте його дата змінилася через перехід церкви на новоюліанський календар.

Різдво Христове — одне з найважливіших церковних свят. Це особливий період, який символізує тепло, родинні зв'язки, світлу радість.

Різдво Христове українці святкують щозими, однак минулого року дата святкування змінилася. Раніше це велике християнське свято припадало на початок Нового року, а саме 7 січня. Після того як ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, більшість важливих церковних дат почали святкуватися на 13 днів раніше. А це означає, що Різдво Христове в Україні ми святкуємо 25 грудня. 2024 року це буде середа.

Різдво Христове: історія свята

Що символізує Різдво Христове? Для вірян — це особлива дата, коли Ісус Христос, який став Спасителем людства, народився, прийшовши на землю, щоб спокутувати гріхи всіх людей. Його матір'ю була Діва Марія, яка, за Євангелієм, зачала сина від Святого Духа. Вона, разом зі своїм чоловіком Йосипом, мешкала в Назареті. Однак, коли вона була вже на останніх місяцях вагітності, їм довелося їхати до Вифлеєму на перепис населення.

Через перепис населення в місті було дуже багато людей, а тому Йосип з Марією не змогли знайти собі кімнату, щоб переночувати. Тимчасовий прихисток вони знайшли в невеликій печері, де пастухи часто ховалися від негоди. Там сталося диво — Діва Марія народила сина, якому судилося стати Сином Божим.

Ангел одразу приніс радісту звістку пастухам, а тому вони першими прийшли поклонитися Ісусу Христу. Над Вифлеємом також засіяла яскрава зірка, яка вказала шлях до Спасителя. Слідом за пастухами, слідкуючи за світлом зірки, до печери прийшли волхви (мудреці), які принесли маленькому Ісусу дари: миро, ладан і золото.

Різдво Христове: традиції українців

Для українців Різдво завжди було родинним святом, а тому більшість обрядів цього періоду проводилися виключно у дуже вузькому сімейному колі. Насамперед, вся родина збиралася разом за одним столом. 

Святкування Різдва розпочиналося ще напередодні, 24 грудня. Це — Святвечір. З появою першої зірки потрібно було сісти за святковий стіл, на якому обов'язково стояло 12 пісних страв: кутя, млинці, пісний борщ з галушками, голубці, тушена капуста, гриби, риба. Страви відрізнялися в залежності від регіону, але кутя завжди була важливою частиною святкування.

Існувало навіть повір'я, що людина буде цілий рік блукати, якщо не відсвяткує Різдво вдома. А ще цього дня не сварилися. Навіть, якщо з кимось ви вже побили горшки, потрібно було примиритися. Це особливий період.

Особливе місце під час святкування Різдва займав дідух. Це сніп з пшениці чи жита, який прикрашали висушеними квітами, спеціально сплітали і ставили на покуті — там де висіли ікони.

Що потрібно і не можна робити на Різдво

Весь цикл різдвяно-новорічних свят був надзвичайно важливим для українців. Тому від Святвечора на 12 днів заборонялася будь-яка фізична праця. Можна було лише поратися біля худоби і готувати їсти.

Також не дозволялося позичати чи давати в борг гроші. Існувала така логіка: як зустрінеш рік, так його і проведеш. А тому ніхто не хотів жити цілий рік з фінансовими проблемами.

Цікава традиція була пов'язана з тим, щоб кликати на Святвечір усіляку нечисть. Наші предки примовляли: Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря".

Також на Різдво ходили колядувати. Селяни переодягалися в різноманітних персонажів, ходили від хати до хати і співали обрядові пісні — колядки. 

Найкращі Колядки для Різдва. Різдвяні пісні:

https://www.youtube.com/watch?v=qC_xlHfQAY4

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини;

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

Спираючись на міжнародно-правові стандарти, проголошені в Декларації, у 1996 році Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Починаючи з 2014 року Україна продовжує стикатися із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини, а також неповагою та міжнародно-правових актів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації в Україні.

Від початку повномасштабного нападу російської федерації на нашу державу, життя України та українців кардинально змінилось… Серед масових порушень прав людини, найнезахищенішим виявилось право на життя…

12 травня 2022 року Рада ООН з прав людини схвалила Резолюцію щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії.

Резолюція наголошує на твердій прихильності суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та вимагає від російської федерації негайно припинити воєнні дії на території нашої держави.

Всесвітній день української хустки

Що це за день?

7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Вона здавна вважалася оберегом та символом патріотизму, свободи та любові. Тому активістки, які впровадили свято, ставили собі за мету відродження національних традицій та донесення історичних фактів про цей предмет гардероба.

Перші хустки, що почали носити українки, мали чистий білий колір. А ось кольорові малюнки прийшли до нас з Туреччини. Зараз деякі бренди повертають моду на хустинки та включають їх у свої колекції.

Не зважаючи на «молодість», у свята вже є свої традиції. У цей день проводяться майстер-класи та конкурси на вміння зав’язувати хустинку. Адже тільки в Україні існує декілька десятків технік зав’язування. 

Також набирає обертів флешмоб «Зроби фото з хусткою». Дівчата постять у соціальних мережах свої фото та відео, на яких навчають інших мистецтву перетворення цього незначного, на перший погляд, елементу гардеробу на вишукану прикрасу.

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день української хустки

Можна перглянути за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=gtiS74aubs4&t=7s

 

 

ВИЗНАЧНІ ДАТИ ГРУДНЯ

• 1 грудня - Всесвітній день боротьби проти СНІДу, День працівників прокуратури України
• 2 грудня - Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
• 3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю.
• 4 грудня — 140 років з дня наролдження Олександра Олеся.
• 5 грудня - День працівників статистики в Україні, Міжнародний день волонтерів в ім'я економічного і соціального розвитку.
• 6 грудня - День Збройних Сил України.
• 7 грудня - День місцевого самоврядування, Міжнародний день цивільної авіації.
• 9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією.
• 10 грудня - День прав людини.
• 11 грудня - Міжнародний день гір.
• 12 грудня - День Сухопутних військ Збройних Сил України.
• 14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора ЧАЕС).
• 15 грудня - День працівників суду України.
• 17 грудня - День працівника державної виконавчої служби.
• 18 грудня - Міжнародний день мігранта.
• 19 грудня - День адвокатури України.
• 20 грудня - Міжнародний день солідарності людей.
• 22 грудня - День енергетика, День дипломатичної служби України.
• 24 грудня - День працівників архівних установ України.
• 25 грудня - Різдво Христове.
• 29 грудня - День інформаційно-медійних структур Міноборони України та Збройних Сил України.

 

26 листопада: Яке сьогодні свято, все про цей день.

Всесвітній день інформації

Проводиться щорічно з 1994 року з ініціативи Міжнародної академії інформатизації (МАІ), що має генеральний консультативний статус в Економічній і Соціальній радах ООН.

Цього дня 1992 року відбувся перший Міжнародний форум інформатизації, а саме свято було офіційно зареєстровано органами ЮНЕСКО 1994 року.

Інформація завжди відігравала в житті людства дуже важливу роль. А з середини 20 століття внаслідок соціального прогресу і бурхливого розвитку науки і техніки роль інформації незмірно зросла. Її обсяг у світі збільшується постійно. За деякими оцінками, за останні 30 років людством створено стільки ж інформації, скільки за три попередні тисячоліття.

Міжнародний день чоботяра

26 листопада відзначається Міжнародний день чоботяра - професійне свято майстрів і ремісників, які займаються дизайном, виготовленням і шиттям взуття, а також працівників, зайнятих у даному виробництві, і фахівців з ремонту взуття.

Виготовлення взуття та його лагодження - дуже давнє ремесло, і спочатку робота чоботяра була виключно ручною працею, до того ж вельми нелегкою. Адже чоботярам, або черевичникам, доводилося шити всі види взуття вручну - від капців до чобіт.

Сьогодні виготовлення майстрами взуття вручну поступово зникає, поступаючись місцем великим компаніям. Таку розкіш, як кустарне виробництво, можуть дозволити собі лише деякі відомі бренди з історією в не одну сотню років.

Всесвітній день оливкового дерева

Всесвітній день оливкового дерева відзначається щороку 26 листопада, це нова подія, яка порівняно недавно з'явилася в календарі міжнародних святкувань.

Схвалений ЮНЕСКО, цей день присвячений вшануванню оливкового дерева - символу мудрості, миру і процвітання, що має глибоке коріння в багатьох культурах і цивілізаціях Середземномор'я та за його межами.

Ще цього дня:

1901 - У Львові студенти виступили з вимогою створення українського університету;

1917 - У Києві на засіданні Генерального секретаріату затверджено статут "вільного козацтва", ухвалено створити комісію з охорони краю при Генеральному секретаріаті внутрішніх справ і демобілізаційний комітет;

1939 - СРСР порушив пакт про ненапад із Фінляндією, що призвело до початку т. зв. Зимової війни;

1966 - У Бретані (Франція) президент Шарль де Голль урочисто відкрив першу у світі приливну електростанцію;

1968 - Сесія Генеральної Асамблеї ООН схвалила Конвенцію про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства;

1976 - Католицька церква відмовилася від того, щоб католицизм вважався державною релігією Італії;

1977 - У Львові відкрито пам'ятник першодрукареві Івану Федорову (скульптори В. М. Борисенко, В. М. Подольський);

2004 - Збори господарського активу Донецької області ухвалили резолюцію про пропозицію трудовим колективам провести збори і мітинги з метою обговорення питання оголошення референдуму про автономію Донецької області;

2004 - "Ігнорування прав і свобод українського народу, сприяння фальсифікації виборів Президента України 2004 року та зрада академічних цінностей" - за таким вердиктом Вчена рада Львівського Національного університету ім. Івана Франка позбавила на той час чинного Президента України Л. Д. Кучму звання почесного доктора;

2005 - Встановлено День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (остання субота листопада);

2018 - В Україні запровадили воєнний стан на 30 днів після інциденту в Керченській протоці: першого випадку військової агресії Росії проти України, який вона вчинила відкрито, під своїм державним прапором, від початку війни 2014 року.

Цього дня народилися:

180 років від дня народження Олександра Левковича (Львовича) Боровиковського (1844–1905), українського фольклориста, письменника, адвоката, правознавця;

130 років від дня народження Норберта Вінера (1894–1964), американського вченого, математика, засновника кібернетики і теорії штучного інтелекту;

120 років від дня народження Катерини Олександрівни Осмяловської (1904–1997), української актриси;

100 років від дня народження Володимира Миколайовича Косика (1924–2017), українського історика, перекладача, громадсько-політичного діяча (Франція);

90 років від дня народження Юрія Тимоновича Литвина (1934–1984), українського поета, письменника, публіциста, журналіста, правозахисника;

90 років від дня народження Віталія Олександровича Переломи (1934–2000), українського вченого-металурга, винахідника;

60 років від дня заснування Владислава Юрійовича Троїцького (1964), українського театрального актора, режисера, драматурга, телеведучого, педагога, засновника першого в Україні незалежного театру "Дах" та міжнародного фестивалю "Гогольфест", лауреата Шевченківської премії за оперу-реквієм "Йов" (2020)