День української писемності та мови 📖✍

День української писемності та мови — це важливе національне свято, яке Україна відзначає 27 жовтня.

Раніше, до реформи церковного календаря у 2023 році, свято припадало на 9 листопада. Дата обрана не випадково: за православним календарем це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, якого вважають першим істориком України-Руси та батьком нашої писемності.

🌟 Головні традиції свята

Радіодиктант національної єдності: Найвідоміша та наймасштабніша традиція. Щороку десятки тисяч українців в усьому світі (і навіть на антарктичній станції «Академік Вернадський») одночасно пишуть диктант, щоб продемонструвати солідарність і любов до рідної мови.
💡 Цікаві факти про українську мову
Милозвучність: На мовних конкурсах в Італії та Франції на початку XX століття українську мову визнавали однією з наймилозвучніших та найбагатших у світі (разом із французькою та італійською).
Найуживаніша літера: Найбільша кількість слів в українській мові починається на літеру «П». Натомість найменш уживаною є літера «Ф».
Багатство синонімів: Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Наприклад, слово «горизонт» має аж 12 синонімів (обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, кругозір тощо).
Найдовше слово: Слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва хімікату для боротьби зі шкідниками) містить у собі аж 30 літер.
Мова — це генетичний код нашої нації, наша зброя та наш щит.
Як виникла ідея відзначати День української писемності та мови?
Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення.
Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”.
За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи помози рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.
Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.
Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.
Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.
Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.
У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови. В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови. Днем святкування обрали 9 листопада, оскільки саме в цей день церква вшановує пам’ять Нестора-Літописця, який робив свої історичні нотатки протоукраїнською мовою.
День української писемності та мови в історії
• 448

  Візантійський історик Пріск Панікійський в 448-у році н.е. записав слова «мед» і «страва».
• 1187

  У Київському літописі використовують топонім «Україна» для позначення частини земель нашої сучасної держави.
• 1627

  За наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні.
• 1720

  У 1720 році Петро І заборонив книгодрукування українською мовою
• 1798

  Видано перші три частини “Енеїди” Котляревського
• 1997 9 листопада

  В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови.