Наші предки вірили, що обряди, які проводять на Купала, допомагають їм жити краще. Зокрема було переконання, що стрибки через вогнище могли очистити від прокльонів та гріхів, а прикрашання молодого дерева – забезпечити хороший врожай.
Купатися чи не купатися? Пускати віночок на воду чи ні? Стрибати через вогнище чи краще зберегти сили для пошуку квітки папороті?
Свято Купала, здається, було одним із найбільш магічних свят в українській культурі. До нього ретельно готувалися, обряди знали та шанували.
Наші предки вірили, що без поклоніння стихіям природи, хорошого врожаю можна не чекати. Саме на це були направлені основні гуляння на Купала.
Купання на Купала
Традиція
Молоді люди часто святкували Купала біля річки чи озера. Під час гулянь чи після них у деяких регіонах було заведено купатися у водоймах.
Прикмета
Цей обряд був оповитий прикметами та різнився в залежності від регіону. Можна купатися, чи ні – залежало від місцевості, в якій цей обряд проводився.
"В одних селах вважалося, що треба купатися, коли сонце на одному рівні з водою. Тоді людина, яка купається в один момент із сонцем – очиститься.
В інших регіонах було категорично заборонено купатися. Казали, що вода у цей момент потребує жертви. І той, хто туди зайде у цей момент з метою очищення, може потрапити в інший вимір", – жартує етнологиня.
Стрибки через вогнище
Традиція
Головною обрядодією на Купала є стрибки через вогонь. Переважно це відбувалося уже під кінець святкувань.
"Розпалювали величезний вогонь, палиці ставили вертикально. Першими стрибали найсміливіші, а коли вогонь стихне – усі інші. Вогонь розпалювали "живий", способом тертя. Кажуть, що це мав робити якийсь дід", – додає Наталія Громова.
У регіонах також зустрічаються стрибки через купи кропиви чи будяку.
"Ідея близька: вогонь може попалити, будяки – поколоти, кропива - пожалити. У науковій літературі йдеться про те, що це про очищення. Не від матеріального бруду, а від зурочень, прокльонів, гріхів", – розповідає етнологиня.
 |
| Молодь стрибає через вогнище/Depositphotos |
Прикмета
Якщо хлопець та дівчина стрибали парою та не розривали при цьому руки – вірили, що вони одружаться і житимуть разом.
За словами Громової, це мало чимале значення для наших предків. Вони намагалися при будь-якій нагоді переконатися, що можуть одружитися з тим, з ким надумали, і ніхто їх не розлучить.
Якщо під час стрибка через вогнище загорявся одяг – це віщувало людині біду.
Плетіння вінків
Традиція
Однією з найпопулярніших традицій на Купала є плетіння віночків молодими дівчатами. Різноманітні польові квіти кожна дівчина вплітала по-своєму та давала своєму вінку особливу настанову.
"Спочатку віночки плели і співали, потім ходили з ними і співали, а врешті пускали по воді таслідкували: куди попливе віночок, там дівчина і вийде заміж.
Кажуть, що віночки не просто пускали за водою, а хлопці пірнали та допомагали тим віночкам плисти у правильному напрямку. Люди вірили в обряди, але намагалися відкоригувати свою долю", – розповідає етнологиня.
 |
| Дівчата плетуть віночки/Depositphotos |
Прикмета
Якщо віночок крутився на одному місці, то це означало, що хлопець може "покрутити" дівчиною, але не одружиться.
Найгіршою прикметою було, якщо віночок тоне. За трактуванням наших предків, це віщувало смерть дівчині.
Прикрашання деревця
Традиція
Під час гулянь на Купала прикрашали молоде дерево. Найбільш поширеними були верба, клен та береза. Рідше – деревце вишні чи сосни.
"Його прикрашали різними квітами, стрічками, віночками. Зустрічала, що на Поділлі біля дерева ставили свічки, а на Полтавщині – бублики. Навколо дерева водили хороводи і обовʼязково за годинниковою стрілкою", – наголошує Громова.
Прикмета
Після усіх гулянь деревце треба було знищити: втопити, спалити чи рознести гілки по городу.
"Інколи поєднували ці "ритуали" та намагалися принести жертву усім стихіям природи. Що був хороший врожай, потрібно було задовольнити всі стихії", – додає вона.
Пошук квітки папороті
Традиція
Насправді папороть не цвіте, проте наші предки були впевнені – квітка існує, але виростає лише в ніч про Купала. За повір'ям, її може знайти лише молодий хлопець, якому дуже пощастить.
На відміну від інших, цей обряд індивідуальний, кожна людина мала виконувати його самостійно. Він був лише для сміливців, бо потрібно було опівночі блукати лісом. Крім того, за легендами, папороть обовʼязково охороняла нечиста сила, яка хотіла обманути і відвести від квітки.
Для чого ж її шукали? За легендами, квітка папороті надає надприродні ментальні здібності, нібито з квіткою людина "усе на світі знатиме".
"За переказами, квітка папороті давала людині здатність розуміти мову тварин та птахів, що для наших предків було чимось великим. Вважали, що з квіткою можна легко знаходити те, що загубили, та розшукувати скарби", – розповідає етнологиня.
Але як тільки зникала квітка, вважалося, що зникали й усі здібності.
 |
| Ілюстрації квітки папороті/Depositphotos |
Прикмета
Предки вірили: коли людина поверталась з квіткою папороті додому, їй ні в якому разі не можна було озиратися, бо нечиста сила могла відідбрати квітку.
Також було вірування, що квітка сама могла причепитися до людини, як будяк. Тоді нечиста сила нібито намагалася забрати цю квітку: обміняти її на щось в образі друзів чи знайомих.
Також квітку папороті не можна було нікому показувати, чи розповідати про неї.
"Якщо щось не можна перевірити, то кажуть, що про це не можна розповідати та нікому не можна показувати. Людей направду страхали, що якщо вони почують, як розмовляє худоба напередодні Різдва, то можуть померти.
Наприклад, є легенда, що господар підслуховував, як воли розповідали, що будуть везти його завтра на цвинтар. То він з переляку впав, вдарився і помер. І ті воли таки везли його на цвинтар", – розповідає етнологиня.
Очищення від відьом
Увесь день на Купала люди оберігались від відьом. Було заведено вішати чи закладати собі за пояс часник.
Крім себе, від нечисті треба було оберегти ще й свою оселю. Існував цілий обряд: дві свічки і залізні зуби від борони треба було поставити на воротах. Так відьма не зможе доступитися на подвір’я.
"У традиційній українській культурі відьму боялися та остерігалися, а вже рідше – приходили за якимись послугами. Їх важко було знайти, зрозуміти, хто саме відьма.
Зараз у нас оголошення роздають в інтернеті, то ми точно знаємо, де її шукати", – жартує Наталія Громова.
Що готують на Купала
Страв, які б традиційно готували на свято, немає. Це переважно була пісна їжа, яку можна було б приготувати на вогні.
У деяких регіонах традиційно готували солодку ячну кашу з додаванням молока. На Сумщині – купальський борщ із раками й галушками.
Також поширеною стравою були вареники з вишнею та млинці.
Предки вважали, що вся їжа має бути поживною та давати енергію на цілу ніч купальських гулянь.
Що не можна робити на свято Купала
У деяких регіонах на Купала категорично заборонено купатися.
Також було вірування, що у цей день не варто підіймати знайдені по дорозі гроші, бо вірили, що це може накликати на сімʼю бідність.
А також не віддавати, не позичати та не продавати нічого з дому, бо нібито можна заразом віддати добробут.
У таке свято не можна одружуватися, оскільки воно припадає під час посту, додає Громова. Також предки вірили, що не можна й працювати на Купала.
Сучасні святкування
У наш час люди рідко влаштовують такі стихійні святкування з власної ініціативи, підсумовує етнологиня Громова.
Люди перестали вірити у важливість та необхідність саме цих обрядів, проте дотримуються традицій та подекуди вірять у прикмети.
Проте вони знають, що це ніяк не впливає на родючість, тож влаштовують такі святкування лише заради забави та збереження традицій наших предків.
Анастасія Коропецька, УП.Життя
